Вправа 11*. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Так піду я в поля неозорі із піснями один (на) один (А. Малишко). 2. Себе ми зрозуміли в (решті) решт, коли відчули силу і відвагу (Л. Горлач). 3. Люди з (давніх) давен називають жнива трудовою вершиною літа (Д. Луценко). 4. Я на голос батьків з (діда) прадіда йду, розділяючи з ними і славу й біду (М. Сингаївський). 5. На чистому теплому небі тільки де (не) де біліли кущиками хмари (М. Коцюбинський). 6. Усім хотілося (чим) швидше вибратися із смердючих мочарів, і тому ішли (право)руч, бо здавалося, що там сухо (Гр. Тютюнник). 7. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз (у) раз скрипів (Т. Шевченко). 8. (Вранці) рано, в Пилипівку, (як) раз у неділю, побігла я за водою (Т. Шевченко).
Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV, що його визначають як «бароковий класицизм», коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами.
Композиція палацу Потоцьких — центральноосьова. Двоповерховий, з додатковим мансардним поверхом, увінчаний «французьким дахом». Дахові конструкції дерев’яні, фасади рустовані з пластичним оздобленням. Вхід до палацу оформлює критий портик, до якого ведуть сходи та під’їздні пандуси. На центральній осі розташована парадна брама з багато декорованими металевими воротами, фланкована порт'єрками з «французькими дашками».
Палац запроектував паризький архітектор Луї Довернь на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, великого поціновувача французької архітектури. Граф Альфред II Юзеф Потоцький (1817–1889) – політик, намісник Королівства Галичини та Володимирії у 1875–1883 роках отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі почали його зводити.
.Тоді ,восени, майже в кожній хаті жили перепели (О.Гончар).
2. Коло діда ,на старому яблуневому пні ,сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко).
3. Данилко, радо з підскоком, біг до сусідів (Петро Панч).
4. Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий ,аж до самого обрію, степ (Ю.Бедзик).
5. Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П.Тичина).- вроде нету
6. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О.Довженко).
7.Терміни, чи спеціальні слова, вживаються для точного найменування певного наукового поняття (З підручника).
Объяснение: