Вправа 1.Випишіть із поданих речень складні, визначте граматичні
основи, види речень, накресліть схеми.
1. Не повернуться козаки з походу, Не заграють сурми на зорі...
Будуть вік стояти біля броду Посивілі верби-матері. 2. Я хотів би, як
ти, прожити, щоб не тліти, а завжди горіть... 3. Я для тебе горів,
Український народе, Тільки, мабуть, Не дуже яскраво горів. 4.
Ображайся на мене як хочеш, і презирством убий мене — Все одно я
люблю твої очі і волосся твоє сумне. 5. Коли б я вірить став у Бога, То
Бог на тебе схожим був. 6. І будеш ти у кожному диханні, і будеш ти
навіки при мені Гасить зірки очима на світанні, Палить мене в
безжальному вогні. 7. О жорстока! Щастя хоч краплину В душу мою
змучену згуби — Полюби і зрадь через хвилину, Та хоч на хвилину
полюби! (З тв. В. Симоненка).

Н.в -шість, шістнадцять,двадцять п"ять,шістдесят,сім, десять,п"ять, сімдесят,сто
Р.в - шістьох, шістнадцятьох,двадцяти п"ятьох, шістидесятьох,сімох,десятьох,п"ятьох,сімидесятьох,стому
Д.в - шістьом, шістнадцятьом,двадцяти п"ятьом,шистидесятьом,сімом,десятьом,,,П"ятом,сімидесятьом,сотому
З.в - шість,шістнадцять,двадцять п"ять,шістдесят,сім, десять,п"ять, сімдесят,сто
О.в - шістьома, шістнадцятома,двадцяти п"ятома,шистидесятома,мімома,десятома,п"ятома,сімидесятома,стома
М.в -  на шістьох, на шістнадцятох, на двадцяти п"ятох, на шістидесятох, на сімох, на десятох, на п"ятьох, на сімидесятох, на стох

Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка. 

Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана. 

Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо. 

Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.