Вправа 1. Прочитати текст. Списати. Виділити частини складних речень, підкресливши граматичні основи. Визначити засоби зв’язку (інтонація, сполучники, сполучні слова). Сіре небо кошлатилося брудними отарами, блищала дорога, а над річкою і над калюжами підіймався серпанок. Тхнуло мокрими парканами, як з одного боку їхнього завулку і з другого у глибину того туманцю, і там пропадали, ніби туман їх поїдав. Пахло ще травою й мокрим листям; брудні хмари хиталися й вигинались, погойдуючи вкритими вологим болотом спинами (В. Шевчук). Довести, що в перших двох складних реченнях наявні різні види зв’язку. Пояснити вживання крапки з комою в останньому реченні. Установити відповідність між схемами і вжитими в тексті складними реченнями. 1. [ ] , (які) , і [ ], (ніби). 2. [ ] ; [ ]. 3. [ ] , [ ] , а [ ]. Вправа 2. Записати складні синтаксичні конструкції. Виділити засоби зв’язку в них. Указати на тип конструкції: а) з безсполучниковим і сурядним зв’язком; б) з безсполучниковим і підрядним зв’язком; в) з сурядним і підрядним зв’язком. 1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає перепелиця. 2. Якось обернулася Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги — і страх обхопив її. 3. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям. 4. Харитя почула, що її маленьке серце заболіло, наче хто здавив його в жмені; сльози затремтіли на її довгих віях. 5. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали. 6. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. 7. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер… (З тв. М. Коцюбинського). Пояснити відсутність коми перед сполучником і в першому реченні Визначити складне речення, у якому одна з частин є умовно односкладним реченням, з’ясувати його вид. Вправа 3. Складіть чи доберіть речення за схемами. схеми в прикріпленому файлі Вправа 4. Виписати складні синтаксичні конструкції. Визначити їх вид. Накреслити схеми. Схарактеризувати речення, що не є складними синтаксичними конструкціями. Визначити, які з них ускладненими реченнями, а які — складними. Пояснити відсутність коми у 5 реченні. 1. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темн Харитя поглядала в той куток, де лежав серп, і думала свою думу. 3. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними. 4. Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-ледве переступали з ноги на ногу. 5. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна (?) батькова хата. 6. Хо сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. 7. Василько глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди до нього цупкі чорні гілки (З тв. М. Коцюбинського). Вправа 5. Відновити й записати складні речення з сурядним і підрядним зв’язком, уставляючи потрібні сполучники і сполучні слова. Схарактеризувати засоби зв’язку. Накреслити схеми відновлених синтаксичних конструкцій. Визначити вид складних речень з різними видами зв’язку. 1. Під променями сонця танула крига, … річки весело грали, … малі діти гомоніли, тулилися до більших рік і плинули все далі до моря. 2. … гілки покидає останній листочок, верба шукає забуття й покори в холодах, у снігах, … ці речі для життя неприйнятні. 3. Обережно ступаю по шерхкій гамі кольорів, … по своїх літає, … серцю хочеться знати, … кольором воно колись упаде до цієї рідної землі. 4. Повертало на обід, … здавалося, … день ще й не починався. 5. На вогонь можна дивитися нескінченно й щоразу бачити в ньому щось нове, … потім настає мить, … вже ні про що не думаєш. Вправа 6. Списати речення, побудувати схеми, охарактеризувати речення, виконати синтаксичний розбір речень (за поданим зразком!) Зразок: Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове з різними видами зв'язку: сурядним і підрядним речення). Схема: [ ], й [ ], (якому). Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. «Причинна» Т.Г.Шевченко. Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько. «Катерина» Т.Г.Шевченко. Кличе мати вечеряти, А донька не чує; Де жартує з москаликом, Там і заночує. «Катерина» Т.Г.Шевченко.
Моя країна-Україна. я пишаюсь тим що, що я українка,адже в будь який час,українці залишаються гостинною родиною,як і на заході так і на сході. наша Батьківщина,ще дуже молода,але уже пережила багато хорошого і поганого.особливо зараз в нелегкі для України часи,я відчуваю сильну любов у своєму серці.також просто неможливо перечислити , те все,за що я люблю Україну...моя батьківщина крихітна на карті,але могутня сама по собі можливо десь кращі гори,море,міста,але я всеодно завжди буду любити свою Україну
Прикладка, яка вводиться за до сполучника ЯК, звичайно комами не відокремлюється. Наприклад: Шевченко як поет відомий всьому світові. Прикладки зі сполучником ЯК виділяються комами тільки тоді, коли вони виразно відокремлюються інтонаційно й мають додатковий смисловий відтінок причинності. Наприклад: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (Коцюбинський).
У даному реченні поширена прикладка не має причинового відтінку. Почали розглядати люстрацію (як що?) Тому між словами люстрація і як кому ставити НЕ потрібно.
наша Батьківщина,ще дуже молода,але уже пережила багато хорошого і поганого.особливо зараз в нелегкі для України часи,я відчуваю сильну любов у своєму серці.також просто неможливо перечислити , те все,за що я люблю Україну...моя батьківщина крихітна на карті,але могутня сама по собі
можливо десь кращі гори,море,міста,але я всеодно завжди буду любити свою Україну
Прикладки зі сполучником ЯК виділяються комами тільки тоді, коли вони виразно відокремлюються інтонаційно й мають додатковий смисловий відтінок причинності.
Наприклад: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (Коцюбинський).
У даному реченні поширена прикладка не має причинового відтінку.
Почали розглядати люстрацію (як що?)
Тому між словами люстрація і як кому ставити НЕ потрібно.