Во на фото:
Материал:
1.Усе я пізнав там і втратив: зловісні і радість, і горе, і спів солов’я.
2.І високі береги, і зеленувата вода, і лози — усе було залите гарячим сонцем.
3."Словник — це пишний яр, а не сумне провалля",- зазначив М.Рильский.
4.Українська пісня ширится , росте , розливаєтеся на вечірніх Дніпра.
5.Черезь якийсь час, пообідавши, вся наша сім’я сиділа під хатою призьбі.
6.Версень був тим місяцям, коли падає спека, а кургани, розкидані серед степового роздолля, тануть , переливаються м’яко ,мов тиха музика.
7.Дерева стояли опалені сонцем, затиснувши у своїх зеленаво-жовтих вітах тепло останніх днів літа.
8.Влітку листя на гіллі передчасно пожовкло, крутилося і по волі осипалося, по-де-куди встеляючи тротуари іржавою кушпелою.
9.Українці з любов’ю зберігають історико-архітектурні пам’ятки, живуть історію народу.
10.На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевалися серед нас.
11.Пирпивайте до колиски лебеді, як мрії, опустітися тихі зорі синові під вії.
12.Кажуть, українець співає цілий рік і цілий вік.
Скільки існує людський рід, стільки йде боротьба за незалежність, свободу, мирну працю на своїй землі, за свою родину. І українські думи, і руські билини сербські юнацькі пісні розповідають нам по далеке минуле, у якому людей різних національностей поєднувало одне: бажання жити у злагоді, ростити дітей, пишатися ними, вчити їх цінувати життя. Але завжди були такі, кому не до вподоби чужі мрії про щастя, вони намагалися зруйнувати, знешкодити все, щоб володіти не тільки чужими землями, а й чужими душами. І всюди зустрічали опір.
Відтоді, як відбулася битва на Косовому полі між сербами і турецькими полчищами, минули віки. Війна — трагедія для кожної людини. Не менше мужної щоб здобути перемогу, виграти війну, треба і тим, хто залишається вдома — матерям і дружинам. Дев’ять синів Юговичів виростила мати. Вони воювали у війську на Косовому полі, і всі склали голови, пе відступивши перед ворогом. Там і Юг- Богдан, батько цих доблесних воїнів. Свідченням того, що це були легені незрівнянної мужності, є милість Бога, який дав матері «очі соколині… білі крила лебедині». «Тож вона майнула на Косове», де й побачила синів і свого ми мертвими. Балада не описує сам бій, але за до деталей ми можемо уявити весь його жах. Цей жах уже в тому, що мати «бачить мертвих Юговичів дев’яв десятого — батька Юг-Богдана». Атрибутами їхньої слави є дев’ять списів, що в землю вбито, а на кожнім тім списі сидить ясен сокіл. Із соколом ми асоціюєм душі загиблих героїв. А ще при кожному воїні кінь стоїть юнацький, а ще кожному — лев прелютий. Кінь юнацький — це відвага, а лев прелютий — ненависть Юговичів до ворогів.
Звідки мужність у синів? Від батька Юг-Богдана, а ще від матері: коли «заіржв ли дев’ять добрих коней, заревіли дев’ять лютих левів, дев’ять соколів заклетотали сльози гіркої не зронила» матір, бо «тверде старенька мала серце». А чому не плаеш мати? Вона розуміла: загинули сини за свободу землі рідної. Незламний твердий дух виявляє мати, коли плачуть невістки, що водночас стали вдовами. І лише не витримало серце матері, коли два ворони-круки принесли старенькій юнацьку руку. «Серце тут напружилося в неї, з болю серце в неї розірвалось…»
Ученики, прочитавшие эту книгу, запомнят ее надолго.
прочитавшие - причастие
нач форма - прочитавший
пост признаки: сов вид, дейстит времени
непост признаки: и.п. мн.ч.
синт роль: определение
Улица начиналась огромной аркой, засыпанной жёлтыми листьями.
засыпанной - причастие
нач форма - засыпанный
пост признаки: страдат времени, сов вид,
непост признаки: полная форма. тв.п. мн.ч.
синт роль: определение
Мы гуляли по мощенной булыжником мостовой.
мощённой - причастие
нач форма - мощённый
пост признаки: страдат времени, несов вид,
непост признаки: полная форма. д.п. ед.ч. ж.р.
синт роль: определение
Объяснение:
вот :3