Вкажіть речення, в якому виділене слово – прийменник: Лунає НАВКРУГ пісня сили, краси. У козачому таборі, НАВКРУГ фортеці, копали шанці. Верба товста, та ВСЕРЕДИНІ пуста О Проблиски світла, СПОЧАТКУ такі бліді й тихі, чимдалі розросталися.
Кликало() і вимахувало(===) привітно(_._._) рукою(_ _ _ _): «Ну ж бо, сміливіше(_._._). Я(___) чекаю(===) на вас(_ _ _)! Уявляєш(===) собі(_ _ _)? — казав(===) Митько(___). — Ліс(___). А в лісі(_._._) озеро(===). А на березі(_._._) Курінь(===). А в курені(_._._) – ми(===). А поруч(_._._) багаття(===). І казанок(___) із юшкою(_ _ _). І роби(==) собі(_ _ _), що хочеш(===). Хоч на голові(_._._) стій(===). А кругом(_._._) – ні душі(===) (Я. Стельмах). 2. Море(__) спить(===). Точнісінько(_._._), як людина(_ _ _). Високо(_._._) здіймає(===) груди(_ _ _), схро- пує(===) сонно(_._._), ліниво(_._._)... 3. Ох і очеретяна(хвилястою) ж річка(===) Оскіл(===)! Ох і рибна(==) ж вона(___)! А яка вода(===) в Оскалі(_._._)! Лагідна(хвилястою), ласкава(хвилястою), м'яко-шовкова(хвилястою)! (Остап Вишня).
Редакція журналу щодня одержує щирі й відверті листи. Їх авторам хочеться спитати поради.
Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність праці.
Інша дівчина стала геодезистом. Багато днів вона проводить у полі, тому сумує за гамірливим містом. Професію свою вона ненавидить.
Непросто вибрати професію вчасно і правильно.
Неправдиві уявлення має молодь про різні професії!
Легко зобразити зовнішні атрибути професій! І нелегко розкрити істинну суть фаху!
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, безсімейність. Це люті комарі й набридлива мушва, втома.
Життя лікаря-хірурга — це фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок. Це виснажливі нічні чергування.
Життя вчителя — це стоси зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім жалкувати про неправильний вибір.
Кликало() і вимахувало(===) привітно(_._._) рукою(_ _ _ _): «Ну ж бо, сміливіше(_._._). Я(___) чекаю(===) на вас(_ _ _)! Уявляєш(===) собі(_ _ _)? — казав(===) Митько(___). — Ліс(___). А в лісі(_._._) озеро(===). А на березі(_._._) Курінь(===). А в курені(_._._) – ми(===). А поруч(_._._) багаття(===). І казанок(___) із юшкою(_ _ _). І роби(==) собі(_ _ _), що хочеш(===). Хоч на голові(_._._) стій(===). А кругом(_._._) – ні душі(===) (Я. Стельмах). 2. Море(__) спить(===). Точнісінько(_._._), як людина(_ _ _). Високо(_._._) здіймає(===) груди(_ _ _), схро- пує(===) сонно(_._._), ліниво(_._._)... 3. Ох і очеретяна(хвилястою) ж річка(===) Оскіл(===)! Ох і рибна(==) ж вона(___)! А яка вода(===) в Оскалі(_._._)! Лагідна(хвилястою), ласкава(хвилястою), м'яко-шовкова(хвилястою)! (Остап Вишня).
Редакція журналу щодня одержує щирі й відверті листи. Їх авторам хочеться спитати поради.
Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність праці.
Інша дівчина стала геодезистом. Багато днів вона проводить у полі, тому сумує за гамірливим містом. Професію свою вона ненавидить.
Непросто вибрати професію вчасно і правильно.
Неправдиві уявлення має молодь про різні професії!
Легко зобразити зовнішні атрибути професій! І нелегко розкрити істинну суть фаху!
Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, безсімейність. Це люті комарі й набридлива мушва, втома.
Життя лікаря-хірурга — це фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок. Це виснажливі нічні чергування.
Життя вчителя — це стоси зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах.
Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім жалкувати про неправильний вибір.