Визначте, якими частинами мови є слова. Запишіть їх у дві колонки: 1) що мають форму словозміни, 2) що не мають форм словозміни. У словах першої колонки позначте закінчення.
Не той злодій, хто краде, а той, хто дарує. Дужий як Геркулес. Хто дмухає на порох, запорошить собі очі. У кожного кота свій березень. Хвалилася корзина, що в неї ручка красива. Хто має солом’яний хвіст, той боїться вогню. Хто народився котом, той і в темряві мишей ловить. Хто любить мух, той завжди голодний. Хто не поважає інших, того не поважають інші. Хто чинить добро, той має його. Що рідкісне, те й цінне. Молодий той, хто здоровий. Хто брехун, той і злодій. Те, що в голові маєш, за плечима не понесеш. Нема охоти – яка там робота. Що посієш, той пожнеш. Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний. Без труда – ніякого плода. Хто подорожує, той світ видає і розум здобуває. Добре тому, що в дорозі лежить на возі. Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки. Горе тому, хто на печі. Кожному своя дорога. Вогонь мститься, як його не шануєш.
Твір-роздум про те, чи завжди потрібно відповідати за свої вчинки та дотримуватись певних правил пропоную скласти так:
Кожна особистість протягом життя створює власні правила. Але є сукупність загальноприйнятих норм, які повинна виконувати кожна людина. Що ж це за правила і чому необхідно їх дотримуватись? Я вважаю, що є норми моралі, які регулюють нормальну діяльність суспільства. Наприклад, це правила ввічливості, небайдужості, взаємодо Правила поведінки в соціумі допомагають уникати хаосу у суспільстві. Саме тому вони є загальнообов'язковими. Також завжди необхідно відповідати за свої вчинки, бути чесною та незрадливою людиною.
Безсумнівно, кожна особистість має право на помилку. Проте і за помилки необхідно нести відповідальність. Не завжди легко нести обов'язок перед рідними людьми та Батьківщиною. Проте людина тоді і починає зватись людиною, коли вона слідує своїм моральним правилам. Тобто за свої вчинки кожен з нас відповідає не лише перед собою, але й перед тими, хто нас любить та про нас піклується. Тож не забуваймо про це і несімо у наш світ добро та радість!
Не той злодій, хто краде, а той, хто дарує.
Дужий як Геркулес.
Хто дмухає на порох, запорошить собі очі.
У кожного кота свій березень.
Хвалилася корзина, що в неї ручка красива.
Хто має солом’яний хвіст, той боїться вогню.
Хто народився котом, той і в темряві мишей ловить.
Хто любить мух, той завжди голодний.
Хто не поважає інших, того не поважають інші.
Хто чинить добро, той має його.
Що рідкісне, те й цінне.
Молодий той, хто здоровий.
Хто брехун, той і злодій.
Те, що в голові маєш, за плечима не понесеш.
Нема охоти – яка там робота.
Що посієш, той пожнеш.
Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний.
Без труда – ніякого плода.
Хто подорожує, той світ видає і розум здобуває.
Добре тому, що в дорозі лежить на возі.
Не грайся з вогнем, бо попечеш собі руки.
Горе тому, хто на печі.
Кожному своя дорога.
Вогонь мститься, як його не шануєш.
Твір-роздум про те, чи завжди потрібно відповідати за свої вчинки та дотримуватись певних правил пропоную скласти так:
Кожна особистість протягом життя створює власні правила. Але є сукупність загальноприйнятих норм, які повинна виконувати кожна людина. Що ж це за правила і чому необхідно їх дотримуватись? Я вважаю, що є норми моралі, які регулюють нормальну діяльність суспільства. Наприклад, це правила ввічливості, небайдужості, взаємодо Правила поведінки в соціумі допомагають уникати хаосу у суспільстві. Саме тому вони є загальнообов'язковими. Також завжди необхідно відповідати за свої вчинки, бути чесною та незрадливою людиною.
Безсумнівно, кожна особистість має право на помилку. Проте і за помилки необхідно нести відповідальність. Не завжди легко нести обов'язок перед рідними людьми та Батьківщиною. Проте людина тоді і починає зватись людиною, коли вона слідує своїм моральним правилам. Тобто за свої вчинки кожен з нас відповідає не лише перед собою, але й перед тими, хто нас любить та про нас піклується. Тож не забуваймо про це і несімо у наш світ добро та радість!