Визначте відмінки у вжитих займенниках , надпишіть, вкажіть синтаксичну роль. 1. Ой чим же ти, мій краю, закрасився?
(Б. Грінченко).
2. Мені дорога лише земля, з якої я росту
(Л. Костенко).
3. Якого коня тобі серед поля вготовила доля?
(Б. Олійник).
4. Учися пробачати, юний друже, якою б кривда не була (О. Лупій).
5. Живе поезія у мові, якої мати вчила нас
(М. Рильський).
6. Із ким ти всю ніченьку, пташко, співала в своєму саду? (Олександр Олесь).
7. Та до кого ж я літатиму? Кому в очі заглядатиму? (І. Драч).
8. Під чиїм же, коню, ми вікном? (Б. Олійник).

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

На мою думку секркт успіху Т. Шевченка в тому що  потрібно старанно працювати, вчитися, потрібно бути уважним іти впевнено до своєї мрії.

Осягнути постать Тараса Григоровича непросто хоча б тому, що в йогопостаті поєднані  величезні таланти Він не вписувався в рамки свого часу, тому що завжди ішов попереду його.

У світі було багато геніальних поетів, мистців, політичних діячів. На жаль, не всі вони були настільки гарними людьми. Шевченко - геніальна людина, Людина, що залишалася собою завжди і за будь-яких обставин... "Караюсь, мучуся, але не каюсь..." - так написав він в одному з листів. Це, на мою думку, - його життєва позиція".

вовк в овечій шкурі (це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності) всесвітній потоп (інколи вживається, коли йдеться про затоплення, сильну зливу.) голос волаючого в пустелі (вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді ) дерево пізнання добра і зла (вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха.)Кінець світу (вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха)                                                     Моємутоваришу не треба кидати гроші на вітер

У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці.

Ніхто його не тягнув за язик.

Ми зустрілися віч на віч.

Він зник, як крізь землю провалився.