Визначте рід поданих нижче іменників. Вкажіть, на основі яких семантичних, морфологічних або синтаксичних ознак ви відносите кожен
іменник до певного роду.
Сіль, граблі, собака, Сибір, щастя, селянство, путь, очерет, пальто,
сирота, двері, коріння, шимпанзе, волосся, зерно, хлопча, Чернівці, шахи,
гайвороння, ступінь, носище, аташе, жито, колібрі, гречка, біль, молоко,
ворота, легені, нежить, радість, солома, Київ, кава, дріб, ручище, мед,
ножиці, теревені, окуляри, молодь, золото, насіння.

Я розмовляю українською мовою. Вона ж об’єднує нас, українців. Адже кожна мова ідентифікує свій народ серед родини народів планети. Також українська мова - мова моїх предків, вона рідна для мене. Вона звучить у рідній оселі, так мене навчили батьки. Я спілкуюся нею з людьми, що мене оточують. Вона милозвучна і образна. Також мені дуже подобається українська пісня. Не хочу засмічувати мову поганими словами.

Без мови нема народу, а я не мислю себе без України. Ось тому я розмовляю українською мовою.

Люди кажуть, яка пшениця, така й паляниця. Думаю, цей вислів можна застосувати до праці в полі. Від хліборобів залежить яка паляниця лежатиме на нашому столі. Хліб пахне працею. У ньому праця не тільки хлібороба, а й шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівника. А на столі він пахне сонцем, щедрістю, полем.

Хліборобство - це цікава і дуже відповідальна справа. Особливо важко доводиться восени та в літню пору, коли робота в полі аж кипить. І ось навесні, стомившись від зимового відпочинку, земля чекає на дбайливі людські руки.

Як казково пахне весняна рілля, у якій і тепло рідної землі, і тепло майбутнього урожаю. Восени на полі теж з’являється багато роботи. Потрібно збирати врожай. І саме від того, як працювали хлібороби влітку, залежить який хліб ми їстимемо взимку.