Змінюється світ, змінюються переконання, змінюється ментальність, змінюються люди. І, мабуть, це явище є безповоротним. З одного боку, ми розуміємо, що фундаментальні моральні основи людини не підвладні часові, але, з іншого боку, зі зміною певних поглядів чи переконань суспільства відповідно до епохи деякі норми моралі не можуть залишатися сталими.
По-перше, ставлення до жінки впродовж століть було неоднозначним. У минулому суспільство гостро засуджувало покриток. Зараз жінка може вільно народжувати дітей, не перебуваючи в шлюбі, й не боятися гніву й критики інших людей.
Яскравим прикладом того, як помилка в житті жінки може призвести до трагедії, є поема Тараса Шевченка «Катерина». Головна героїня покохала офіцера, але він її покинув. Дівчина народила позашлюбну дитину. Моральні норми того часу засуджували такий учинок. Батьки, боячись сорому перед людьми, виганяють єдину дочку з дому. Катерина у відчаї залишає сина, а сама закінчує життя самогубством. Переконана, що в сучасному світі доля дівчини склалася б по-іншому.
По-друге, є вічні цінності, які не підвладні часові. Щирість, справедливість, свобода, милосердя, чесність роблять цей світ кращим і добрішим.
Згадую одну з найвідоміших черниць у всьому світі – Матір Терезу. За своє життя вона зробила величезну кількість добрих справ, за що й була зарахована Католицькою церквою до лику блаженних ще за життя. Упродовж сорока років Мати Тереза допомагала сиротам, хворим та жебракам в Індії. Вона ще в дитинстві зрозуміла своє призначення, якому й присвятила все життя.
Отже, моральні цінності є основою всього життя особистості, проте зі зміною світогляду й переконань людства змінюються й певні моральні норми.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Змінюється світ, змінюються переконання, змінюється ментальність, змінюються люди. І, мабуть, це явище є безповоротним. З одного боку, ми розуміємо, що фундаментальні моральні основи людини не підвладні часові, але, з іншого боку, зі зміною певних поглядів чи переконань суспільства відповідно до епохи деякі норми моралі не можуть залишатися сталими.
По-перше, ставлення до жінки впродовж століть було неоднозначним. У минулому суспільство гостро засуджувало покриток. Зараз жінка може вільно народжувати дітей, не перебуваючи в шлюбі, й не боятися гніву й критики інших людей.
Яскравим прикладом того, як помилка в житті жінки може призвести до трагедії, є поема Тараса Шевченка «Катерина». Головна героїня покохала офіцера, але він її покинув. Дівчина народила позашлюбну дитину. Моральні норми того часу засуджували такий учинок. Батьки, боячись сорому перед людьми, виганяють єдину дочку з дому. Катерина у відчаї залишає сина, а сама закінчує життя самогубством. Переконана, що в сучасному світі доля дівчини склалася б по-іншому.
По-друге, є вічні цінності, які не підвладні часові. Щирість, справедливість, свобода, милосердя, чесність роблять цей світ кращим і добрішим.
Згадую одну з найвідоміших черниць у всьому світі – Матір Терезу. За своє життя вона зробила величезну кількість добрих справ, за що й була зарахована Католицькою церквою до лику блаженних ще за життя. Упродовж сорока років Мати Тереза допомагала сиротам, хворим та жебракам в Індії. Вона ще в дитинстві зрозуміла своє призначення, якому й присвятила все життя.
Отже, моральні цінності є основою всього життя особистості, проте зі зміною світогляду й переконань людства змінюються й певні моральні норми.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.