Визначити якими частинами мови виступають члени речення.перше речення: вітер з гаєм розмовляє,шепче з осокою,пливе човен по дунаю один за водою.друге речення: луками в травах м'яких тихо ніч синьоока бродила,тихо встилаючи лан.
1. Не сумуй, чорноока дівчино, не жахайся, у сні не тужи, не хвилюйся дарма, безпричинно, не тривож молодої душі. (Звертання)
2. Піднімаючись усе вище, побачив по той бік долини дві голі, безлісі кучери, прирослі одна до одної. (Дієприслівниковий зворот і дієприкметниковий зворот)
3. А з покуття на нас пильно дивився Тарас Григорович, обрамлений вишитим рушником, і здавалося говорив: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь». (Дієприкметниковий зворот і пряма мова)
4. Легенда про золотий тризуб описана у праці Платона «Тімей», за словами багатьох істориків різних часів, має цілком історичне підгрунтя. (вставна конструкція, яка вказує на джерело повідомлення)
5. Бабина хата в іншому кінці села на Татарському хуторі біля калюжі, забитої гусьми з усіх трьох вулиць. (Дієприкметниковий зворот)
6. Невисокий, товстий, круглий, мов барило, він однак був досить верткий і вправний майстер битися на шаблях. (Порівняння)
Називний хто?
що? річка
Родовий кого?
чого? річки
Давальний кому?
чому? річці
Знахідний кого?
що? річку
Орудний ким?
чим? річкою
Місцевий на кому
на чому? на/у річці
Кличний
річко
Називний хто?
що? учень
Родовий кого?
чого? учня
Давальний кому?
чому? учневі
учню
Знахідний кого?
що? учня
Орудний ким?
чим? учнем
Місцевий на кому
на чому? на/у учні
учневі
Кличний
учню
Називний хто?
що? село
Родовий кого?
чого? села
Давальний кому?
чому? селу
Знахідний кого?
що? село
Орудний ким?
чим? селом
Місцевий на кому
на чому? на/у селі
Кличний
село
Називний хто?
що? моря
Родовий кого?
чого? морів
Давальний кому?
чому? морям
Знахідний кого?
що? моря
Орудний ким?
чим? морями
Місцевий на кому
на чому? на/у морях
Кличний
моря
2. Піднімаючись усе вище, побачив по той бік долини дві голі, безлісі кучери, прирослі одна до одної. (Дієприслівниковий зворот і дієприкметниковий зворот)
3. А з покуття на нас пильно дивився Тарас Григорович, обрамлений вишитим рушником, і здавалося говорив: «Учітеся,
брати мої, думайте, читайте і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь». (Дієприкметниковий зворот і пряма мова)
4. Легенда про золотий тризуб описана у праці Платона «Тімей», за словами багатьох істориків різних часів, має цілком
історичне підгрунтя. (вставна конструкція, яка вказує на джерело повідомлення)
5. Бабина хата в іншому кінці села на Татарському хуторі біля
калюжі, забитої гусьми з усіх трьох вулиць.
(Дієприкметниковий зворот)
6. Невисокий, товстий, круглий, мов барило, він однак був досить верткий і вправний майстер битися на шаблях. (Порівняння)