Визначити вид речень(означальний, з‘ясувальний, обставинний) 1) тут усе говорить із прадавніх гір, що стоять на великій землі.
2) зорі горіли все яскравіше, ніби хтось керував ними. Обставинний.
3) Уже на річках дитячий галас вщух, неначе вони втратили голос.
4) волога погода, що була вчора, виявилась сприятливою для рост соняшників.
5)у кожної людини бував такий день, що ставав найгіршим у її житті
6) Далеко від степу люди чули, що йдуть вороги
7)Якби не дощ, я дістав би до гнізда невідомого птаха
8)Тепер стало ясно, що хлопець був страчений
9)і пісня ті любі, як мамині обійми, я буду завжди пам’ятати
10) Ніби після дощу, стало навкруги чисто й свіжо
Донецьк — столиця Донбасу — моє рідне й улюблене місто. Воно виникло, по суті, у голому степу навколо металургійного заводу, засновником якого був англієць Джон Юз. Але це було у далекому минулому. Край вугілля та металу перетворився на зелений сад. Особливо змінився Донецьк в останні роки, місту навіть надали Державну премію у галузі архітектури 2003 року. Центральна частина нашого міста може змагатися із будь-яким європейським містом: наявність великої кількості кафе, казино, реклами, машин... Але не кожне європейське місто може похвалитися численністю зелених насаджень.
Місто, яке зросло у безводному степу, потопає в зелені й пахне розами, за що й отримало назву міста мільйона роз.
Згідно з генеральним планом розвитку Донецька, територія міста збільшиться на п'ять тисяч гектарів, з'являться нові проспекти, вулиці, парки тощо. У нашому місті навіть знімали кіносеріал «П'ять зірок», і вже цією весною ми побачимо його на екранах телевізорів і ще не раз помилуємося і площею Леніна, і бульваром Пушкіна, і прекрасним Свято-Преображенським собором.
Діти єднають Україну.
Це тема про яку дуже приємно говорити. Як всі вже давно знають український народ дуже гостинний, це головний факт про який не можна забувати. Важливо виховати в собі патріота своєї держави, а в цьому нам можуть до батьки, друзі та навіть зовсім не знайомі нам люди. Прикладом можуть ствти соціалььні мережі, іноді ми спілкуємося з однолітками з іншим міст, ми зовсім їх не знаємо та жодного разу не бачили в реальному житті, але при спілкуванні з'являється довіра до людини і тоді здається, що знаєш її все життя. З такими людьми хочеться розділити і радості і горе. Звісно бувать і підступні люди, але зараз не про них. Але коли обоє маємо якусь спільну проблему пов'язану з країною одразу хочеться об'єднатися та зроби велику корисну справу разом, і я впевнена, що наша милосердність один до одного неодмінно до обєднатися не тільки для власних потреб, а ще й для потреб рідної України.