Безмежний, роздольний степ пролягає на півдні України. У минулому вся ця величезна рівнина була вкрита степовим різнотрав'ям, [сивою] ковилою. Навесні вона яскріла різнобарвними квітами. Трави були такими високими, що в них з головою ховалися вершники. У синьому небі ширяли орли, шуліки, заливалися піснями жайворонки. Вовки, лисиці полювали на зайців, ховрашків, тушканчиків. Куточок цього первісного степу зараз у заповіднику "Асканія-Нова". 1. Сивою. Взято в дужки. 2. Навесні. 3. Цього. 4. Вовки, лисиці полювали на зайців, ховрашків, тушканчиків.
-Ех,не хочеться покидати рідний край...-сказала мама з болем в очах. -Не хвилюйся,все буде добре,війна скоро закінчиться,-посміхаючись промовив Івась. -Сядь на лавку,перед дорогою завжди треба посидіти,кажуть,що тоді дорога буде легшою. -Якби ж то мамо,якби... Вони довго журилися,не хотіли покидати Україну,але німецькі війська сунули на країну і безжалісно трощили все. -Але ж ми повернемось,мамо,повернемось? -Хотілося б синку,навіть якщо не вдасться,я все одно залишу тут частку себе,тіло буде десь далеко,а душа рватиметься на волю,на рідну землю -Україну. -Мамо,ешелон рушай,швидше,бо не встигнемо!
1. Сивою. Взято в дужки.
2. Навесні.
3. Цього.
4. Вовки, лисиці полювали на зайців, ховрашків, тушканчиків.
-Не хвилюйся,все буде добре,війна скоро закінчиться,-посміхаючись промовив Івась.
-Сядь на лавку,перед дорогою завжди треба посидіти,кажуть,що тоді дорога буде легшою.
-Якби ж то мамо,якби...
Вони довго журилися,не хотіли покидати Україну,але німецькі війська сунули на країну і безжалісно трощили все.
-Але ж ми повернемось,мамо,повернемось?
-Хотілося б синку,навіть якщо не вдасться,я все одно залишу тут частку себе,тіло буде десь далеко,а душа рватиметься на волю,на рідну землю -Україну.
-Мамо,ешелон рушай,швидше,бо не встигнемо!