Визначити тип речень:
1) Мирославі зробилося не по собі.
2) Страждаю, мучусь, і живу,і гину,благословляю біль твоїх тенет.
3) Як інколи довго доводиться чекати перемоги.
4) Справді, тут потрапляєш під вплив отого сонця Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій!
6) Густа,обважніла від роси тиша.
7) І сну нема, і спокою немає, і відчаю, і певності нема.
8) Попри вітру піском не посиплеш.
9) Не вчи орла літати.
10) Собори душ своїх бережіть, друзі.
11) Та ще, хвалити Бога, інших заздрість бере.
12) Між скелями снується неба синя акварель.

Всі ми хочемо залишатися здоровими, жити довго і щасливо.Але що з нами буде, якщо слідувати абсолютно всім без винятку рекомендаціям щодо здорового життя? Чи доживемо ми до ста років або ж задовго до цього рубежу зробимося пацієнтами докторів самого різного профілю?
1. Не піддавайтеся покликом ескалаторів, особливо якщо це коротка дистанція.2. Присідайте, коли розмовляєте з дітьми.3. Ніколи не зупиняйтеся. Влаштовуйте собі тренування при кожному зручному випадку. Навіть отстуківая ногою ритм улюбленої мелодії, ви зміцнюєте серцево-судинну систему.4. Позбавтеся від пультів дистанційного керування. Не лінуйтеся зайвий раз встати і пройтися.5. Швабра - ворог не тільки талії, але і судин головного мозку, які треба тренувати. При збиранні намагайтеся обходитися без швабри, навіть якщо вам доводиться ставати на карачки. Уникайте різких нахилів, і дуже скоро ви зрозумієте, що гра варта свічок, бо молодість тіла визначається в тому числі еластичністю судин і гнучкістю хребта. А якщо, нахиляючись, ви не будете згинати ще й коліна - тоді вас сміливо можна зараховувати в Олімпійську збірну зі спортивної гімнастики.

Все, що змогла)
*
*
*
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!