Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.
2.
В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.
3.
Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.
4.
Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.
5.
Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.
6.
Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.
7.
Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.
8.
А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.
1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.
2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.
3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.
4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!
5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!
6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.
7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.
9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.
10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.
1.
Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.
2.
В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.
3.
Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.
4.
Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.
5.
Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.
6.
Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.
7.
Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.
8.
А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.
1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.
2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.
3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.
4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!
5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!
6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.
7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.
9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.
10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.