Визначити дієприкметниковий зворот: Я у степу,край Дунаю,свою хату маю,густим лісом обсаджену, красним цвітом прикрашену.Тепле й ніжне літо,волошками повите,посріблене дощами,живе в очах у мами.У тиші,настояній духом гречаним,напахченій визрілим чаром городнім,сиджу перед дідом.

Людина не може існувати без духовних цінностей. Про матеріальні цінності і зовсім говорити не доводиться, адже їх необхідність зрозуміла для всіх за замовчуванням. А ось з духовними цінностями зовсім інша справа – сучасні люди чомусь нерідко їх заперечують, ставляться до них трохи зверхньо, вважаючи, що завжди можна обійтися без духовного, якщо матеріальне в порядку. Але особисто я не можуть з цим погодитися. Я впевнений, що наше українське суспільство має ряд духовних цінностей, дотримуватися які просто зобов’язаний кожен свідомий громадянин. Які ж цінності найбільш дорогі в нашому суспільстві? На що варто звертати увагу, щоб бути адекватним, корисним і цінним членом суспільства, а не безглуздо проживати своє життя, проводячи роки в порожній діяльності? По-перше, такою цінністю є повага до старших, особливо – до своїх рідних. Кожна людина, коли приходить у світ, не може вижити самостійно, їй необхідна турбота і повноцінний догляд. Вона отримує все це і зростає здоровою і задоволеною життям. Саме в цей період дуже важливо не забути про те, хто допоміг тобі вирости, хто доглядав за тобою. Дуже важливо потім віддячити цим людям взаємністю. З роками батьки зовсім не стають молодшими і більш сильними фізично. Навпаки, вони старіють і в літньому віці їм необхідний догляд. Діти не мають права забувати про те, що їх батькам потрібна їхня до вони зобов’язані допомагати своїм батькам у всьому, бути хорошими дітьми. Цінність такого ставлення дуже висока, я думаю, що вона є однією з найвищих. Повага до батьків і до м повинна бути обов’язковою в житті кожної свідомої людини.

Дна годівниця врятує декількох птахівбуває, що зимі потрібно всього кілька годин, щоб вступити у свої права - за ніч укриє снігом землю, будинку, даху, дороги, лісу, поля. і всі ми радуємося, що зима наступила й все белим-бело. нам здається, усі задоволені, що всі приховано під снігом. а от птахам, напевно, нерадісно. де ж тепер їм брати корм? і холодно, і голодно птахам, нашим пернатим друзям. на гілках і проводах сидять, нахохлившись, прилітають ближче до людського житла в надії, що тут знайдуть хоч якусь годівлюхто ж може неборачкам-птахам? тільки ми, люди. тільки ми вміємо робити годівниці. тільки ми можемо розвісити їх на околишніх деревах і насипати в них зернятка й хлібні крихти. довідайтеся, які птахи живуть у вашій місцевості, які в них звички, який корм вони їдять. можна зробити годівницю й повісити у дворі, у найближчому парку, саду або в лісі. можна влаштувати годівницю в себе на і або за вікном. спочатку птахи будуть боятися підлітати до неї, але потім звикнути й ви можете спостерігати, як вони весело скльовують зернятка з дерев'яної дощечки, що ви поставили для них. у дощечки повинні бути бортики, щоб корм не зсипався й дах, щоб його не заносило снігомщо можна насипати в годівницю крім хлібних крихт? просо, овес (можна навіть геркулесовую крупу), пшеницю, кукурудзу. дуже люблять пташки гарбузові й соняшникові насіннячка. для синичок підвісьте на мотузочці шматочок сала. вони впиваються коготками в нього, розгойдуються на ньому як на гойдалці й одночасно клюють його. виглядає це дуже забавно. якщо пташки помітили вашу годівницю і їм частування, то вони будуть прилітати в цю пташину їдальню регулярно. не забувайте підсипати їм корм частіше, буде дуже кривдно, якщо вони прилетять, а їжі немає. зробивши хоча б одну годівницю, ви декільком птахам протриматися в холодні місяці. звичайно, вони не зможуть сказати вам "і", адже вони не вміють говорити. але вони однаково будуть дуже вдячні.