Визначіть типи складних речень. З'ясуйте будову складних речень, передайте її графічно. 1. Біля присілка білояра пшениця була молода і вища, а горді соняшники стояли, як слов'янські вої,— щитами на схід. 2. Над тихим світом леліла-курилася зоряна імла, за татарським бродом на болотах бродив долинний туманець, і в ньому по груди паслися селянські вироблені коні, що пахли оранкою, туманом і молодою м'ятою. 3. На блясі нестерпно, як постріли, залопотіла перша дріб граду, але скоро він ущух, бо хмара подумала, подумала собі щось та й понесла свої торби стороною, і в них стали вмирати громовиці. 4. У луговій криничці, над якою верба тримає молодий вінець, купаються зорі, а місяць ще не забрів до них. 5. За конюшиною білою повінню стояли гречки, над ними в удовиній самотині сумувала груша дичка, а біля неї перепілка розпачливим голосом скликала своїх діток, яких порозгублювала на зжатому полі. Таке життя; то мати розгублює дітей, то діти залишаються без матері. 6. Стояла тиха, ласкава година, коли вже віястий липень поскладав сіно в копиці і думав собі про те, що з неділі треба складати в полукіпки жито.
Схема фонетичного розбору
1. Слово.
2. Наголос.
3. Склади:
• відкриті;
• закриті.
4. Фонетична транскрипція.
5. Букви і звуки.
6. Характеристика голосних звуків:
• ненаголошений;
• наголошений.
7. Характеристика приголосних звуків:
• дзвінкі, глухі;
• тверді, м’які, пом’якшені.
8. Кількість букв і звуків.
джміль — 1 склад, закритий.
[джм’іл’]
дж [дж] — приголосний, дзвінкий, шиплячий, твердий;
м [м’] — приголосний, пом’якшений;
і [] — голосний, наголошений;
л [л’] — приголосний, м’який;
ь [–]
5 букв, 4 звуки.
и так далее,делай по примеру)
Мачуха Докії.
Пріська(З нею Степан зрадив Докію)
Одарка( Одного разу мачухапослала її до тітки Одарки глечика попрохати. У Одарки вечорниці.)
Санька(І Санька згорить? Санька - маленька дівчинка, дочка досвітчаної матері. Докія за останній час дуже влюбила гарне дівчатко, і дівчинка любила її. Але ж і вона згорить... Така гарна, ласкава. І Докії в'явилося все: як хата горітиме, як Санька простягатиме руки з полум'я й кричатиме: "Рятуйте! Докієчко! витягни мене!")
Христя(Правда, всі вони - і хлопці й дівчата, і ця Христя з ними - якось особливо дошкуляли їй того вечора своєю зневагою, але ж Христя оханулась, їй шкода стало бідної Докії, і вона, мало не плачучи, промовила:
- Докійко! Я... мені тебе... я...
Може, вона хотіла далі сказати, що від цього часу буде вірною подругою Докії,- але ж цього нічого не сказала, бо Докія скрикнула: "Геть!", одіпхнула її і втекла з вулиці.)