Виявляється, такі є. Вони обурюються у «Фейсбуці»: «Усе це шароварщина, повернення в нафталін та архаїку». Так, уславлення козацтва легко може перетворитися на шароварництво, якщо героїзувати й підносити лише зовнішні його ознаки. На вулицях міст усе частіше можна зустріти юнака не лише у вишиванці, а й у шароварах і з козацьким оселедцем. Одяг і зачіска — питання смаку, проте це вияви зовнішнього наслідування приналежності до козацтва. Адже головне не одежа і навіть не воєнна вправність і фізична сила козака, а сила його духу, відданість і вірність рідній землі, яка й робила його незборимим! Нафталіном попахує і звичка вшановувати козацтво у виразно застарілих формах: довжелезних, сповнених розтягнутих діалогів і безкінечних танців відеофільмах, повторах у дитячих книжках давно всім відомих легенд про Січ і козацьких прислів’їв. Як писав Максим Рильський, «нове життя нового прагне слова». А ще — сучасних, цікавих дітям і молоді засобів популяризації подвигів наших предків. У вітринах книгарень нині бачимо історію, переосмислену й надруковану для сучасної дітвори — цифрового покоління українців. Історичні факти викладено цікаво, жваво, захопливо. Запорізькі козаки постають персонажами блокбастерів, героями яскравих коміксів. Нові форми викладу передають традиційний зміст по-новому!
Нині у світі працює так званий закон платформи, що забезпечує вільний і безперешкодний обмін інформацією. Панівним стає контент, тобто зміст, який людина творить і поширює, сприймає і засвоює. Саме від того, який зміст ти твориш, залежить, як і яким сприйматиме тебе світ. Оповіді про козаків мають бути оптимістичні, скеровані на пробудження в людях самосвідомості, упевненості у своїх силах. Необхідно перепрограмувати українців із комплексу меншовартості на впевненість у своїх можливостях, спроможності змінювати життя на краще! Українська молодь не просто може щось змінювати — вона є саме тим поколінням, яке змінює! Наша молодь — рушій і джерело змін! Нам необхідний перехід в усвідомлення того, що ми є нащадками героїв, а не слухняних і покірних свинопасів. Суспільство потребує сучасних героїв, які переймають від предків усе найкраще! Французи осучаснили своїх Астерікса і Обелікса. У Гонконгу творці кінобойовиків створили цілу індустрію кунг-фу. Японці підносять свою історію і саме на її основі перепрограмовують свою культуру. Увесь світ знає, що людина в капелюсі з кольтом — це ковбой, у кімоно і з катаною — самурай. Тепер світ має усвідомити й запам’ятати, що спритний воїн із шаблею й чубом — український козак. Його має впізнавати кожна дитина на планеті. Світ шанує свою історію, плекає міфи, підносячи в них усе найкраще, що успадковано від попередніх поколінь. Міф — це не те, що завмерло в історії, як муха в бурштині, міф — це те, що працює в сучасності! Світ використовує новітні технології, навчає розважаючи. При цьому підтримуються креативні люди, здатні подати всім відомий зміст у захопливій сучасній формі. Настав час укласти зміст наших міфів у популярну форму — або кіноблокбастери, або комп’ютерні ігри, електронні дитячі книжки, мультфільми, комікси. Для того щоб твою історію прочитало і сприйняло якомога більше людей, її потрібно навчитися подавати в новій, сучасній формі.
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці та проведенні різних вечорів, концертів, змагань. Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то якою буде шкільна дружба, — повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного.
Бути дружним класом — це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси — і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Друж¬ний клас — це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги, а й уміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на до однокласнику. Або у хвилини щастя — чи то день народження, чи якась особиста перемога, — щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, улаштувавши класне свято. А ще дружний клас — це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас — це коли багато «я» зливаються в одне «ми», як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Былина учит быть честным и добрым