Вир 1) Багато страшних легенд складено про той вир, і Тимко хоч і не вірив у
них, проте кожного разу, коли плив Ташанню, обминав страшне місце.
2) Але зараз зовсім забув про нього і опам ятався лише тоді, коли човен
рвонуло вбік, він перевернувся, і холодна вода стьобонула по самі ніздрі, закрутила його, всмоктуючи в чорну глибину.
3) Тимко шалено загрібся
руками й ногами, але одежа на ньому намокла і в язала кожен рух.
4) Човен віднесло течією, так що Тимко вже не мав ніякої надії врятуватися і,
напружуючи всі свої сили, почав гребти до берега. Тимка стало тягнути вниз, і хто його знає, чим би все закінчилось, та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні, що для забави ганяв щук на мілководді. Він і врятував Тимка, забравши на своє суденце.
10. Виберіть усі складні речення з різними видами зв'язку.
11. Накресліть схему 6 речення.
12. Складіть невеликий твір-роздум на одну з тем:
1. «Книжка - це могутня зброя»
2. «Слід іти шляхом знання»
використовуючи складні речення з різними видами зв'язку.
Що таке жити з розумом.
Буває у людини такий стан, коли у нього пропадає здатність розумно міркувати. Цей стан називають по-різному: як в тумані; розум за розум заходить; розуму палата, та ключ втрачений; розуму багато, та в голові нема.
Виходить, щоб жити з розумом, одного тільки розуму мало; я думаю, що своїм розумом треба вміти користуватися. Це приблизно те ж саме, що знати якісь правила, але не вміти їх застосовувати в потрібний час і в потрібному місці.
Крім того, розум треба зміцнювати, удосконалити. Як? Більше читати, міркувати, заучувати напам'ять.
У здоровогу розуму - здорове тіло. Якщо це прислів'я перефразувати. Силу розуму надають вправи, так само, як і тілу. Розум і тіло абсолютно не терплять спокою.
Ось такі думки прийшли до мене при міркуванні про цю фразу.
Зробити з тесту переказ.
Ліна Костенко Я не знаю, хто, коли й кого нагородив уперше. Мабуть, це було давно, и яка це була нагорода—священний камінчик, золота бляшка чи зуб акули? У стародавніх греків — лавровий вінок. У фінікійців, здається, перстень. Знаю тільки, що з давніх- давен були і є нагороди, так би мовити, двох категорій: нагороди нечесні, що заохочують служити владам, і нагороди почесні, за справжні заслуги перед сустльством. Ti перші сипалися щедро, і часто з рук неправедних. Tі другі завжди приходили з запізненням, а часом і посмертно. Досить згадати хоча б трьох славетних поетів-Данте, Петрарку і Торквато Тассо. Всі знають знаменитий портрет Данте з лавровим вінком на голові. Важко собі уявити цкю горду голову без лаврового вінка. А одначе живий Данте не був Увінчаний цим лавровим вінком, це прималював йому Рафаель, вже на посмертному портреті. Петрарка теж такі не дочекався гідного визнання. 1 з гніву, з образи за поезію, за поетів він сам собі поклав на свою втомлену голову лавровий вінок - не з марнославства, а щоб не була понижена в очах людства велич поетичного генія. Торквато Тассо так і збожеволів, зацькований, прикутий ланцюгом до ліжка, і лавровий вінок йому, вже мертвому, поклали на груди. Така сумна історія найславетніших лауреатів, то що вже казати про тих, що не сягнули іхньої слави, хоч і мали талант і працювали подвижницьки для своїх народів? Лаври здавна вважалися символом перемоги і слави. Була навіть легенда, що в лавр не може вдарити блискавка. Але в голови поетів завжди били всі громи і блискавки всіх суспільних нещасть. Недарма Ярослав Iвашкевич сказав у одному вірші, що доля плете поетові два вінки. Тобто —лавровий і терновий. Далі в процесі гірких еволюцій людства на поетів одягали і солдатську шапку, і арештантську робу, і стріляли му спину, і ставили чобіт на груди. Вдосконалювалась також і система заохочень. I все глибшою робилася прірва між двома типами поетів, особливо помітна в наш час. Ще зовсім недавно про це я писала: «Буває час орлів, а нині pізне птаство. 3 державної руки сипнули ім пшона». Відцвірінькали, і настав грізний час-блискавка вдарила у фальшиві лаври, і вони обсипалися із суєтних голів.