Випишiть из кожнои групи слiв одне, яке не э спiльнокореневим до видiленого. до виписаних слив доберiть 3-4 спiльнокореневих i видiлiть у них коренi (у меня выделеные будут большими буквами) 1. возити, завiз, пiдвода, пiдвозити. 2. рiк, щороку, рiчний, роком. 3. будинок, будувати, будити,
будiвництво, забудовник. 4. листяний, листок, листочок, листянi, безлистяний.
За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.
I відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця.
II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;
б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники всіх родів із суфіксами згрубілості -ищ-е, -иськ-о: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько (від свекруха).
III відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.
IV відміна: іменники середн. роду:
а) із закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат-, -ят-: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);
б) із закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).
Объяснение:
Поставь лучший ответ
Объяснение:
Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках. Приклад: Пречудовий, пречудово; пресильний, пресильно; пребагатий, пребагато.
Префікс при- пишемо переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, та в похідних від них словах: прибі́гти, прибо́ркати, прибудува́ти, прива́бити, прикрути́ти, пришви́дшити; прибо́рканий, прибудо́ваний, прива́бливий, прикру́чений, пришви́дшення; в іменниках та прикметниках, утворених унаслідок поєднання іменників із прийменником при та суфіксом: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний; у прикметниках на означення неповноти ознаки: приста́ркуватий.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.