Випишіть із запропонованих слів лише займенники Якийсь,ніхто,,учень,чий-небудь,зелен,ті, котрий небудь,я,і,той,без,абиякий,деякий,,допізна,дечий,,що-небудь
В наш тривожний час – українці не лише дають відсіч агресору як і в реальній війні, так й в інформаційній, а й зуміли згуртуватися у до на АТО, тимчасово переселеним громадянам зі Сходу та Криму, лікуванні та реабілітації воїнів. Їм нічого не потрібно, лише часу. В буквальному значенні цього слова. Попри робочі справи і домашні клопоти усі працівники КУТОР “Центр здоров’я” займаються тим, чим на даний час повинен робити кожен. Хтось в’яже шкарпетки, хтось накраює балаклави, хтось їх же і зшиває або в’яже, хтось закуповує-вишуковує нитки і мотає в клубки… Віднедавна почали нарізати устілки до взуття, передано понад 220шт. Кошти, виручені за запланований продаж вишитих бісером картин, сорочок, жіночих прикрас, вив’язаних мережаних салфеток – теж підуть на лікування та реабілітацію воїнів. Як би там, не було, а таки маленька праця, як каже народна мудрість, краща за велике безділля. — Особливо в наш час до потребують відважні бійці – говорить головний лікар “Центру здоров’я” Ганна Слівінська. – Тож робимо те, що в наших силах.
Нації помирають не від інфаркту: спочатку їм віднімає мову" "Мова - це не засіб спілкування, це б життя"
"Мислити і пізнавати світ можна тільки рідною мовою"
"Аксіоматичним є те, що знання державної мови є обов`язковим, це наше логічне і етичне ставлення до української мови як державної" "Той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або окупаний..." «Людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ? Українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…» Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. І ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. Історія дала нам шанс.
Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути МОВІ, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову.
Стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна.
Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. Мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.
Тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. Прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рід...А тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами.
Мова – явище космічне. Бо слово – струмопровід космічної енергії.
- Що таке слово? – Запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш.
Їм нічого не потрібно, лише часу. В буквальному значенні цього слова. Попри робочі справи і домашні клопоти усі працівники КУТОР “Центр здоров’я” займаються тим, чим на даний час повинен робити кожен.
Хтось в’яже шкарпетки, хтось накраює балаклави, хтось їх же і зшиває або в’яже, хтось закуповує-вишуковує нитки і мотає в клубки…
Віднедавна почали нарізати устілки до взуття, передано понад 220шт. Кошти, виручені за запланований продаж вишитих бісером картин, сорочок, жіночих прикрас, вив’язаних мережаних салфеток – теж підуть на лікування та реабілітацію воїнів. Як би там, не було, а таки маленька праця, як каже народна мудрість, краща за велике безділля.
— Особливо в наш час до потребують відважні бійці – говорить головний лікар “Центру здоров’я” Ганна Слівінська. – Тож робимо те, що в наших силах.
"Мислити і пізнавати світ можна тільки рідною мовою"
"Аксіоматичним є те, що знання державної мови є обов`язковим, це наше логічне і етичне ставлення до української мови як державної"
"Той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або окупаний..."
«Людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ? Українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…» Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. І ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. Історія дала нам шанс.
Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути МОВІ, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову.
Стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна.
Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. Мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.
Тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. Прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рід...А тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами.
Мова – явище космічне. Бо слово – струмопровід космічної енергії.
- Що таке слово? – Запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш.
- Ну що б здавалося слова?
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.