Випишіть сполучники, виконайте їх морфологічний розбір. Підкресліть ті однорідні члени речення чи граматичні основи речень, які вони поєднують.
По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить. Тепла чекало все село, але тепло не поспішало. Боявся, що загине соловейко у неволі. Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився

1. Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.

                                                                                             Евлія Челебі

2. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

                                                                                          Ліна Костенко

3. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

                                                                              Українське прислів’я

4. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.

                                                                                             Іван Огієнко

5. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація.

Объяснение:

Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу.

Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння  самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.