Випишіть сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишуть
частину сполучника, що в дужках: 1) окремо; 2) разом.
Хоч (би) вродив хліб, яқ (би) був лід, ніби (то) літо, все (ж) віри не йму,
неначеб (то) гриб, (не)зважаючи на вітер, коли (б) то брат, та (ж) кажи, то
(ж) будь обачним, сміх та (й) тільки.
1Шумів травою степ шовковий, cміявся день, пісні лились.
2Я знаю, то ти моя мати, на крилах всю землю несеш!
3Вдаримо гучно ми в дзвони - всесвіт обійде луна.
4Ось послухай: десь за гаєм соловей заплакав враз.
5Добро втратити - небагато втратити! Честь втратити - втратити багато!
Мужність втратити - втратити все!
6.Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли; у нас нема. Зерна неправди за собою.
7.Засвітить місяць, засяють
зорі, земля потоне в сріблястім морі.
8.Зійде сонце — утру сльози,— Ніхто й не побачить
1. Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ш, ч подовжуються, стоячи перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний.
Приклади: тінь - тінню, лінь - лінню, синь - синню.
2. В іменниках | відміни орудного відмінка, закінченням твердої групи є -ою (казка - казкою), а м'якої і мішаної - -ею(-єю) (земля - землею)
В іменниках || відміни орудного відмінка, закінченням твердої групи є -ом(стіл - столом), а м'якої і мішаної - -ем(єм) (велетень - велетнем)