Випишіть словосполучення-прикметник та іменник.Ясне сонце щедро сипле на землю своє тепле проміння.Швидко тане весняний сніг.З горбків збігають дзвінки струмочки.Уже набубнявіли на деревах бруньки.На лісових галявинах з'явилися ніжні проліски.Йосип та Яринка виглядають із теплих країв перелітних птахів.
1)Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми
2)Життя не має ціни, але воля дорожча за життя
3)Летіла зозуля з поля на долину, та й сіла кувати на мою калину
4)Вже зійшло сонце, а півень ще не співав.
5)Івасик йшов по вулиці з розв'язаними шнурками на кросівках, але він не впав.
з сполучниками підрядності
1)Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син
2)Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою.
3)Я переконана, що все у світі йде на краще.
4)Пригадую осінні вечори, коли всі повертались додому.
Брати, взяти себе в руки - опановувати себе, стримуватися, заспокоюватися.
Вірний собі - такий, що не зраджує своїх принципів, поглядів, переконань, звичок, завжди дотримується їх.
Видати себе з головою - ненароком виявити перед кимсь свою таємницю, те, що старанно приховувалося.
З себе корчити - прагнути здаватися ким-небудь, удавати з себе кого-небудь.
Знати собі ціну - не зазнаватися й не принижувати власної гідності; правильно оцінювати свої здібності та можливості.
Ніг під собою не чути. Зловити себе. Знайти себе. Зарубати собі на носі. На умі собі. Не знаходити собі місця.