Випишіть складносурядні речення: (1)Ліс ще дрімає в передранішній тиші... (2) Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється... (3)Стрепенувся врешті ліс і собі заграв. (4)Усю величну хвилину тихо розгортаються кущі - і на галяву виходить Хо. (5) Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою і повіяв від неї тихий вітерець, холодною цівкою вдарив у дерева. (6)Сполохались пташки й в одну мить ущухли. (7)Хто сидить посеред галяви, а навкруги панує мертва, прикра тиша. (8)Пустотливий парус сонця зупиняється в зеленій гущині і лиш здалеку придивляється до сивої, мов туман той, бороди діда Хо, і не відважується наблизитись, не вважаючи на непереможне бажання попустувати з тою бородою. (9)Хо сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. (10)Хо ще раз глянув на мовчазну природу, звівся, обгорнувся, як туманом, сивою бородою й подавсь стежкою з лісу на шлях. (11)А ліс ще якусь хвилину стояв нерухомий, мов мертвий (М. Коцюбинський).
Напевно все в дитинстві дуже хотіли стати дорослими, тому що не треба було ходити в школу, вчити уроки і багато іншого. Ми думали що ми станемо сильнішими і мужніми. Але виявляється, якщо задуматися, то виходить набагато більше труднощів, обов'язків і турбот. Робота може бути ще гірше ніж школа. А ще важче буде, коли з'явиться сім'я. Я можу сказати що бути дорослим - складно, але дорослішати - дуже цікаво, і це великий досвід в житті
как то так) писала сама.. и уже не один раз))
Или
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.
Нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.