Випишіть дієслова, визначте їх
форму та синтаксичну роль.
Сонце схилилось на захід і не пекло вже так дошкульно,
як раніше. Тихий вітер повівав із-за Беєвої гори, приносив
із степу свіжий запах трав і денну прохолоду мини-
лівського лісу, що зеленів на горбах. Сивий полин і
листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька
припорошені пилом. Зелені хліба котили хвилі з горба
на горб, як море в легкий бриз. Незважаючи на
маленький вітерець, парилося і робилося душно. Ластівки
літали понад самою землею мовчки, без щебету; шуліка,
розпластавши крила, висів непорушно у синім небі
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з Китаю.