Виписати із запропонованого тексту усі слова, у яких наявне чергування приголосних.
Говоріть лише тоді, коли вам є що сказати. Не може говорити цікаво
той, хто нічого не читає, не бере участі в громадському житті, не відвідує
культурних закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує й нічого не
переживає. Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка не вірить у свої сили. Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної
людини. Для збагачення власного словникового запасу читайте твори
авторитетних авторів, слухайте кваліфікованих промовців і принагідно
записуйте ті слова й вирази, які б ви хотіли використовувати у своїй мові.
Виявіть, які слова ви вживаєте надто часто, і намагайтеся їх замінити
іншими словами й виразами. Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти. Нагромадження коротких речень робить мову монотонною. Часте вживання особових займенників замість імен осіб може призвести до неправильного тлумачення сказаного. Вимовляйте слово «ми» голосно, а слово «я» – пошепки. Речення, в якому кілька іменників стоять поруч, сприймається важко. Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: «даруйте», «пере дякую», «будь ласка» і т. ін. Природа дала людині один язик і два вуха для того, щоб вона слухала інших удвічі більше, ніж сама говорить.

Було це давно. Позвав березень квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а березень зіпсував погоду: сніг, мороз, завірюху наслав, та так, що прийшлось квітню додому повертатись.На наступний рік знову поїхав квітень до березня в гості, тільки не возом, а саньми. Березень знову зіпсував погоду: пустив тепло, розтопив сніг. Річки розлилися і мусив квітень знову повернутись додому.Зустрівся тоді квітень з травнем і розповів про свою біду:— Кожен рік хочу поїхати до березня в гості, та ніяк не доїду, — ділився своїм горем квітень, — поїду возом — повернеться зима люта, поїду саньми — все розтає.Тоді травень порадив квітню:— А ти зроби так: візьми сани, воза і човен. Тоді обов’язково доберешся до березня.Послухав квітень поради травня і зробив так, як той йому радив: їде саньми, а воза і човна везе із собою,А березень знову почав бавитись з погодою: послав тепло і розтав сніг. Квітень швидко замінив сани на воза, поклав на нього сани і човна, і їде далі. Знову мороз послав березень. Квітень пересів на сани, поклавши на них воза і човна. Тоді березень розпустив річку, що ні возом, ні саньми не проїхати. Квітень посміхнувся, пересів у човна, переклав туди воза і сани, і спокійно поплив річкою.Яке було здивування березня, коли до нього в гості завітав квітень.— Як ти потрапив до мене? Хто навчив тебе? — допитується березень.— Дякуючи травню, що дав мені таку пораду, я приїхав до тебе в гості, — говорить квітень.Розсердився березень і говорить:— Ах ти ж травню, сякий-такий. Ось я тобі крильця пообщипую.З того часу дуже часто у травні бувають морози такі ж, як і в березні. Мабуть, це тому, що до цього часу березень на травень сердиться.

Було це давно. Позвав березень квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а березень зіпсував погоду: сніг, мороз, завірюху наслав, та так, що прийшлось квітню додому повертатись.На наступний рік знову поїхав квітень до березня в гості, тільки не возом, а саньми. Березень знову зіпсував погоду: пустив тепло, розтопив сніг. Річки розлилися і мусив квітень знову повернутись додому.Зустрівся тоді квітень з травнем і розповів про свою біду:— Кожен рік хочу поїхати до березня в гості, та ніяк не доїду, — ділився своїм горем квітень, — поїду возом — повернеться зима люта, поїду саньми — все розтає.Тоді травень порадив квітню:— А ти зроби так: візьми сани, воза і човен. Тоді обов’язково доберешся до березня.Послухав квітень поради травня і зробив так, як той йому радив: їде саньми, а воза і човна везе із собою,А березень знову почав бавитись з погодою: послав тепло і розтав сніг. Квітень швидко замінив сани на воза, поклав на нього сани і човна, і їде далі. Знову мороз послав березень. Квітень пересів на сани, поклавши на них воза і човна. Тоді березень розпустив річку, що ні возом, ні саньми не проїхати. Квітень посміхнувся, пересів у човна, переклав туди воза і сани, і спокійно поплив річкою.Яке було здивування березня, коли до нього в гості завітав квітень.— Як ти потрапив до мене? Хто навчив тебе? — допитується березень.— Дякуючи травню, що дав мені таку пораду, я приїхав до тебе в гості, — говорить квітень.Розсердився березень і говорить:— Ах ти ж травню, сякий-такий. Ось я тобі крильця пообщипую.З того часу дуже часто у травні бувають морози такі ж, як і в березні. Мабуть, це тому, що до цього часу березень на травень сердиться.