Виписати з тексту прислівники та дієприслівники ( у два стовпчики) , виділити суфікси.
Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край
осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і
хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг
сховатися до половини. Тепер поляна пустельна, як і все навколо; лось
застиг нерухомо, втупившись круглими очима в стіну лісу попереду себе,—
якраз туди, звідки завжди сходить сонце. Помалу лось заспокоювався. Так
стояв, а навкруги, розвидняючись, світліло, виразніше малювались осики,
повітря між ними глибшало й прозорішало, і тиша з настороженої й сліпої
ставала спокійна й осмислена, в ній уже не чулось того страху, що
донедавна. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями
забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж
полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск,
який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще
трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі
зимового чистого неба,— і гойднув розлогими рогами,— так, наче вітав
його.
Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування
гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову
насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов
себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався
довкола. Вітер, як і перше, дув із залужжя, він був просякнутий холодом та
запахом сіна, що в стіжках стояло на правому березі. Стежечка ледь
протоптана — по ній почали ходити не так давно,— і лось принюхувався, чи
не пройшов по ній вовк, або лис, або людина. Але потім тільки вчорашні
сліди ворони та ще осторонь — ямки од заячих ніг. Спустився на берег. На
тому боці, ген під обрієм, примостилося село, а над ним посотались угору
сірими верболозами дими з коминів. На далекий горб пнуться санки
однокінь, ось вихопились на маківку — та й спливли по той бік…
2.Просто , односкладне, дієслівне , означено-особове ( дійсний б) . Складне , двоскладне ,поширене , повне , не ускладнене . Просте , односкладне , іменне , номінативне .
3.Просте , односкладне , дієслівне , означено-особове ( наказовий б)
4.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
5. Просте , односкладне , дієслівне , узагальнено-особове, ускладнене однорідними присудками.( узагальнена особа - він)
6.Просте , односкладне , іменне , номінативне .
7.Просте , односкладне , дієслівне , інфінітивне .( спонукальне речення , що містить в собі заклик)
8.Просте , односкладне , дієслівне , безособове .( стало шкода - предикатив виражений словом іменникового походження )
9. Просте , односкладне , прислівникове , безособове .
Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків.
Коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. Проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! Головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. Коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо!
У січні ми відзначаємо найцікавіші свята – Новий рік та Різдво. У цей час збираються всі близькі та друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли підчас зимових свят у вікнах усіх квартир мерехтять різнобарвні лампочки. Найприємніше в новорічних святах – дарувати та отримувати подарунки. Колись я вірив, що їх приносить Дід Мороз і писав йому листи. Проте й отримувати дарунки від батьків дуже цікаво!
Зима дарує нам багато краси та веселощів. Незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також більше уваги приділити своїм близьким людям. А крім того, варто пам’ятати, що зима невічна і скоро прийде тепла весна