Виписати ви спокійно стукнулися човном об ідвали голову, а на березі біля куреня дід кирило іванович сидить. у солом’яному брилі й здоровенькі булл, ісприле івановичу! — ви до драстуйте! — він до живенькі-здоровенькі? як рибка? — ви дідові.— порвало! — дід вам.— кого порвало? ! хто порвав? ! — цікавитеся та що, ви не знаєте: короп! — люто вже говорить дід. трохи, кирило іванович починає розповідати воно й брало потихеньку! так тільки ледь-ледь на світ заблагослови- лося. смик! і потім ще раз — смик! і знову — тихо. а потім повело, повело, повело, до того он, — бачите? — кущика по-о-о-вело! дай, думаю, під сінну! сіп! ех, воно ж і рвонуло! ех же ж. як і рвонуло! а волосінь у мене у двадцять волосин, та ще я якого жеребця! там така волосінь, що на одну волосинку можна бузівка* налигати! вудлище — дугою! я — попускать! а воно рве, а воно рве! я — держу! коли ось — викидається! їи-же богу, як ночви! — ну, кприле івановичу, невже ж таке еєликє? — їн-богу, як ночви! хвостом по воді як уріже, й на дно! я — смик! а волосінь — дзень! а я в воду з усіх ніг — лясь! і — по шию! сушусь оце! одежа вже трохи висохла, а чоботи п досі он мокрі! босий ходю. так з гачком і пішло! біля грузила — перервало (остап вишня).
ответ: Привіт!
1. Осяяне сонцем літнього дня місто миготіло всіма барвами.
2. Сині очі, вмиті сльозами, виблискували волошковим квітом - чисті, непорочні й по-дитячому довірливі.
3. Настояні на сизих отавах і туманах серпневі ночі дихають пахощами зрілого літа.
4. Палац, оточений величезним парком, стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро.
5. Дівчину, високу, ставну й повногруду, облягала біля полотняна сорочка з вишитими рукавами.
6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожими на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам'яті.
7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася унизана оранжевими ягодами чіпка, шипшина.
8. І віхола, густа, лапата і тепла, знову насувала.
9. Сонце сідало за густо порослу золотим дроком і маслинами гору.
Я не впевнена лише на рахунок 5 і 6 речення, але дуже сподіваюся, що хоч трохи до
Дівчина пішла лісом, а хлопець попрямував у степ.
Сонце заходило, та діти ще гралися в піжмурки.
Ми їхали до Києва і почався дощ.
Жовтий колір загострює зір і прискорює зорове сприйняття, а червоний діє протилежно.
Дитина купити іграшку, проте мати була незворушна.
Чи то гроза починається, чи то мені здається?
Специфічні системи формуються лише після початкової взаємодії з чужорідними факторами-антигенами, а неспецифічні системи імунітету здатні знешкоджувати незнайомі фактори.
В органах капіляри забезпечують мікроциркуляцію крові й утворюють сітку, але можуть формувати й петлі.
У небі замріяно пливуть хмари й курличуть журавлі.
Сидить дід на східцях, а онук уже у полі.
Згасають дні і минають ночі.
Грішна людина, однак її земля носить.
Ні конфедерати, ні ліберали не мали знань для керування країною.
Раптом земля затряслась і стало видно навколо.
Умить знявся вітер і додолу схилились дерева.
Наталка заспівала і Григорій розчулився.
Літак приземлився й люди почувалися безпечніше.
Сонце з’явившись на мить зайшло за хмари й на вулиці стало холодно.
Сашко отримав табель, пішов додому ,а мама вже чекала на нього.
На уроці я ніби все зрозумів ,проте вдома зателефонувала вчительці й по пояснити ще раз.
Мабуть батько ще більше посивів і мати ще дужче зігнулась.
Учора в Марійки був поганий настрій, але сьогодні вона весь день сміялася.
Добре попрацювавши, робітники сіли відпочити, проте швидко взялися за справу.