Тоді Ніна згадала про свою бабусю, яка вже давно обіцяла напекти пирогів, та для них не було начинки. Отож вона й запропонувала Олі нарвати яблук та віднести їх бабусі. Дівчатка сперщу спробували струсити яблука, та з дерева посипались лише листочки.Тоді Оля подзвонила своєму братові, Тимкові, який тієї ж миті прибіг до подружок.Він швидко виліз на дерево та поскидав усі найбільші яблука. Дівчатка ж позбирали яблука в пакет, який приніс Тимко. За свою працю діти були винагореджені смачнющими пирогами, які напекла Нінина бабуся.
1. "Ти – єдиний промінець у моєму житті", – ніжно ла мати. 2. "Певна річ!" – запевнив хлопець. 3. "Дивно, як я тебе не помітила?" – запитала подругу, яка невинно стенула плечима. 4. Катерина знічено усміхнулася: "Ти ж моя сестра". 5. Стрімголов помчали вниз пагорбом, радісно вигукуючи: "Канікули!" 6. Я почервоніла і опустила голову, коли мене запитали: "Ти вивчила вірш?" 7. "Ті школярі", – писав Сухомлинський, – "які мало читають, дуже поверхово оволодівають знаннями". 8. "Господи, невже таке буває?" – подумала вона, а вголос лиш сказала: "Це справжнє диво".
Дівчатка сперщу спробували струсити яблука, та з дерева посипались лише листочки.Тоді Оля подзвонила своєму братові, Тимкові, який тієї ж миті прибіг до подружок.Він швидко виліз на дерево та поскидав усі найбільші яблука. Дівчатка ж позбирали яблука в пакет, який приніс Тимко.
За свою працю діти були винагореджені смачнющими пирогами, які напекла Нінина бабуся.
2. "Певна річ!" – запевнив хлопець.
3. "Дивно, як я тебе не помітила?" – запитала подругу, яка невинно стенула плечима.
4. Катерина знічено усміхнулася: "Ти ж моя сестра".
5. Стрімголов помчали вниз пагорбом, радісно вигукуючи: "Канікули!"
6. Я почервоніла і опустила голову, коли мене запитали: "Ти вивчила вірш?"
7. "Ті школярі", – писав Сухомлинський, – "які мало читають, дуже поверхово оволодівають знаннями".
8. "Господи, невже таке буває?" – подумала вона, а вголос лиш сказала: "Це справжнє диво".