Виконайте повний синтаксичний розбір речення. Обернувся козак переступаючи через поріг і серце його заграло Леся не не опускала з нього очей а в тих очах сіяла й ласка й жаль і щось іще таке що не вимовити ніякими словами .
Уміння пізнавати внутрішній світ людини повністю залежить від пильно Адже чимало людей які заходять до кабінету особи, що обіймає високу посаду взагалі не звертають уваги на інтер*єр, а інші скептично ставляться до обставленої зі смаком кімнати, вважаючи, що таким чином людина намагається показати лише значення своєї посади. А інтер*єр не відтворює вчинків та моральних якостей. Та чи насправді це так? Невже те, що в кімнаті обставленій зі смаком дорогими меблями відчувається рука професіонального дизайнера означає, що пізнати душевний світ людини неможливо? Невже картина, написана видатним художником, свідчить лише про достаток її власника? Адже ця картина може розповісти чимало про почуття й переживання не тільки художника, а й особи що її купила. Можливо для її власника цінна не сума котру він за неї заплатив, а історія цього витвору мистецтва. Iнколи навіть маленька статуетка, така непомітна на перший погляд, може в повній мірі розповісти про думку й почуття людини, розкрити глибоко прихований, але такий великий і світлий, як у кожного світ, душі чи то спокійний чи то тривожний змiст.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.