Мой дом родной Мой дом родной. Это слово многое для меня значит. Это прежде всего мой посёлок, где я родилась и выросла, где меня знают и любят, и я всех люблю. Я люблю свой дом,свою семью, свою школу.она тоже для мення стала родным домом, когда я выхожу из дома, я встречаю своих подруг и иду с ними в школу.По дороге мы рассказываем новости, делимся впечатлениями. И вот мы заходим в школу. Все здесь знакомо:учителя и ребята.После занятий мы все вместе идём домой. Недалеко от нашего дома протекает красавица Койва. А за ней стеной стоит хвойный лес. Берега Койвы очень живописны:с одной стороны скалы обрываются в реку, а с другой находятся загороды, где мы летом заготавливаем сено для нашей кормилицы - коровы Ночки. Справа открывается вид на гору. Её называют Синей за оттенок цвета лишайников, растущих там. А если забраться на неё, то какой вид прекрасный открывается вашему взору:весь посёлок как на ладони. Зимой здесь раздолье! Со всей округи сюда собираются ребята покататься на лыжах и санках. А летом допоздна играем около дома. А чуть начнёт смеркаться, заводит в густой траве свою песню дергач. И стоим мы очарованные красотой июньской ночи, и думаем: "До чего же хорош мой родной край, мой родной посёлок!"
Всі ми здатні критикувати інших людей. Ми безжалісні до чужих помилок та комплексів. "Пізнай самого себе" - казав філософ та письменник Г.Сковорода. Тільки зрозумівши свою сутність, ми можемо пізнавати цей світ, але ніхто не дав нам права судити інших, бо якою міркою ми міряємо людей, такою потім вони зміряють і нас. На мою думку, слід оцінювати лише себе, намагатись стати кращим, ніж ти був колись. Людина повинна прагнути удосконалюватись. А судити інших людей, сміятись з їх помилок, проблем - даремна трата часу. У народі існує чудове прислів'я: "У чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає". Ми занадто поблажливо ставимось до себе, а удосконалюватись ми будемо тільки тоді, коли навчимося розсудливо оцінювати та нормально сприймати свої вади, а не звертати увагу на чужі.
Всі ми здатні критикувати інших людей. Ми безжалісні до чужих помилок та комплексів. "Пізнай самого себе" - казав філософ та письменник Г.Сковорода. Тільки зрозумівши свою сутність, ми можемо пізнавати цей світ, але ніхто не дав нам права судити інших, бо якою міркою ми міряємо людей, такою потім вони зміряють і нас. На мою думку, слід оцінювати лише себе, намагатись стати кращим, ніж ти був колись. Людина повинна прагнути удосконалюватись. А судити інших людей, сміятись з їх помилок, проблем - даремна трата часу. У народі існує чудове прислів'я: "У чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає". Ми занадто поблажливо ставимось до себе, а удосконалюватись ми будемо тільки тоді, коли навчимося розсудливо оцінювати та нормально сприймати свої вади, а не звертати увагу на чужі.