Виконати синтаксичний розбір речень Кожний вид рослин чимось цінний, і якщо не сьогодні, то в майбутньому наука може відкрити його корисні властивості. А він може загинути, якщо безконтрольно вирубувати ліси, неправильно застосовувати отрутохімікати, випалювати ділянки сухої трави вздовж полів, на придорожних смугах. Рослини втрачають свою здатність самопоновлюватись у попередніх кількостях. Усе менше стає трав з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть навесні. Рідкісними стали проліски, сон-трава, підсніжники. Усе далі від міст відступають конвалії, фіалки, анемони...
1 Байдужість, найстрашніша хвороба нашого часу.
Не бійтеся друзі – писав П. Польський письменник Бруно Ясенський
Принаймі вони можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів . Принаймі вони можуть вас убити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства.
Задумайся на хвилину читачу. Чи не «мовчав» і ти
часом? Там де треба було на весь світ кричати! Чи
не втікав задля власного спокою у життєві
кущики щоб нічого «не бачити» і «не чути» « незнати »? Пригадай читачу чи не проходив ти мовчки
коли хтось нівечив природу твоєї землі? Коли
якийсь ворожий зайда чинив наругу над
святинями твого народу? Над його історією?
Сполохані орли злітають у небо щоб у бойовому леті опуститися помстою на тих хто руйнує їхні
гнізда. Сполохані жаби стрибають у болото щоб
тихо і спокійно пересидіти небезпеку. Задумайся
читачу і зваж: хто ти?
Інтелігентна людина... інтелігенція... Такі складні поняття. Що дає право вважати ту або іншу людину інтелігентом? Чим визначається інтелігентність?
Коректною поведінкою? Але ми знаємо, що є люди, про яких колеги по роботі говорять як про тактовних, делікатних, а ті, хто зіштовхується з ними вдома, у побуті, не вірять вухам своїм.
Наявністю диплома про вищу освіту? Так хіба мало прикладів, коли дипломований товариш поводиться невиховано, нетактовно, непорядно? Або ми не бачимо огидних сцен на засіданнях нашої Верховної Ради? А бійки російських парламентарів? Може, у депутатів немає дипломів? Є. І не по одному. Освіченість — це, як відомо, не інтелігентність. Ці два поняття не можна змішувати.
Інтелігентність не стільки в ерудованості людини, у тому, чи багато книг прочитала, скільки в її вчинках, мові, у розумінні іншої людини, умінні ввійти в її становище, у почутті відповідальності за все, що оточує нас. Такою може бути людина, яка не має освіти, та, що не відвідує художніх салонів і виставок.
Я знайомий з такою людиною. Це ще не стара жінка. Вона наша сусідка. Тітка Юля завжди привітна, ввічлива, а якщо і зробить кому з дітвори зауваження, це чомусь анітрохи не кривдить. Здавалося б, ті ж слова, що від іншого звучать як лайка, сприймаються від неї як справедливий докір. Це саме і підтверджує думку Д. Лихачева про те, що інтелігентність полягає не тільки в сумі знань, але й у здатності розуміти, співчувати. Я думаю, що тітка Юля розуміє дітвору і підлітків, тому що зберігає в душі своє дитинство, розуміє, що всі ми "родом з дитинства". От і виходить, що інтелігентність — це стан душі, а цьому ні в якому університеті, ні в якій академії не навчишся.