Виділити відокремлені члени речення
1. Вітер колише яблуні, налиті розкошами материнства.
2. Час від часу яблука ,зриваючись із гілля,гупають на землю, вкриту
зеленою густою травою
3. Старий яблуневий сад вигрівається в щедротах гарячого, літнього дня.
4. Я проходжу яблуневим садом, вслухаюся в тихі задушевні пісні,такі
знайомі й рідні з дитинства.
5. Відчуття,що я вдома, не покидає мене, бентежить душу ,настроює на
особливий ліричний лад.
6. Я справді дома - на землі моїх батьків в оспіваній Опішні.
7. Рідна земле, ти сповнюєш моє серце щастям.
8. Мені здається, що тут, на нашому городі,всі соняшники веселі але
водночас по доброму замислені
9. Озвучені бджолами соняшники чомусь схожі для мене на круглі кобзи,
вирощені на високих ,живих стеблах
10. Завойований р вони відзначають зірчастим цвітом
у мене є товариш, якого звати ілля. він має
світлу голову, є бистрим на розум. ілля дуже чемний хлопчик. він завжди
швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути
гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. ілля
- це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.
чому ж я пишаюсь
своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього
конкурс з ійської мови. наступного навчального року ілля поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року ілля показав, як важливо
бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. я
вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому
пишаюсь!