Виділіть речення яке не є складносурядним: 1.Навчений водить , а неук слідом бродить.
2.Скільки людина побачить , стільки вона й знає.
3.Завжди будь собою , і ти обов`язково матимеш щастя !
4.Шабля гостра , проте язик гостріший.

Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.

 І ось гості прилетіли.

-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.

-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.

Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина

Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.

Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !