Виділіть граматичні основи складних безсполучникових речень, розставте розділові знаки/
1. Сипле осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 2. Після денної спеки враз війнуло вітром зашумів ліс магнієво зблиснуло небо розламуючись у бомбових ударах грому (О. Гончар). 3. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева… (М. Стельмах). 4. Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його вливав в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама молодість (І. Нечуй-Левицький). 5. Виднілася розкішна лісова земля по ній ніжно-голубою росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах). 6. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 7. Багата наша земля на таланти тягнуться наші люди до музичної творчості до пісні (П. Тичина). 8. Ходять хмари ходять хвилі на північнім небосхилі,чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі все заснуло в сірій млі ніч царює на землі (Г. Чупринка). 9. Заграва на сході почала синіти на землю спускався вечірній присмерк… (І. Сенченко). 10. Закурілася земля задиміла стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).
СМОТРЕТЬ ОТВЕТ
ответ
4,0/5
30
yumiyumark
новичок
3 ответов
214 пользователей, получивших
Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.
Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.
Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.
Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.
-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.
А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.
-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.
Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.
Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.
Відповідь:
У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.
Моя кімната затишна, привітна, світла.
Пояснення: