Привіт, бабуся! Тобі пише ...(Імя). Я навчаюся в школі №...(1,3...). В мене добрі успіхи. Сьогодні теж. Були уроки як: Природознавоство, Математика, Українська мова. Було дуже цікаво! На Природознавстві ми вчили про нашу планету, Землю. Математиці - додавання багатоцифрових чисел. А на Українській мові - читала текст, та визначали іменник. Підкреслили його. Та на залишок часу завчали правило про іменник. Ось такий був день. я вже зробила д/з (домашня робота, завдання), а зараз пишу тобі. До побачення, бабусю! Від: (Прізвіще, імя) 27.11.2016 р.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).
Від: (Прізвіще, імя)
27.11.2016 р.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).