Вибірковий диктант (виписати стилістично забарвлені слова). Піти, словечко, обов`язок, морда, високий, насущний, довготелесий, лепетати, виконувати, мудрий, жебоніти, звітувати, гарбузище, існувати, резон, шохвер, тоненький, варнякати, ходють, відповідь, книгарня, свиня, свинота.
5. Лінгвістична розминка (усно):

  ще починаючи з дитячого садочку, кожна людина починає пізнавати світ, який її оточує, помічати, які різні існують рослини і тварини. людина і природа мають найтісніший зв'язок. цей рослинний і тваринний світ дає нам всі необхідні ресурси для життя, оздоровлює і відновлює наш організм.   на мій погляд, людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. технічний прогрес призвів до екологічної кризи, порушення природної рівноваги. люди стали частіше хворіти, скоротилася середня тривалість життя. а  чи  можна покращити становище?   звісно, усі заводи з  їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшеш. але якщо кожен із нас буде хоча б кидати  банки від напоїв і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття  після пікніка, ретельно загасить багаття - це вже буде добре.  треба починати із самого себе.     природа створила всі необхідні умови для життя людини, причому передбачена кожна дрібниця, кожна мить цієї неповторної і загадкової системи. найдивовижніше, що все в природі взаємопов'язане, все має своє місце і призначення, кожна рослина, кожна тварина, кожна жива істота.природа, яка нас оточує, – один із найважливіших чинників, що впливає на наше життя, тому пам’ятати і опікуватися нею необхідно постійно.

Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. це було завжди. первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. і вогонь, і вода, і земля, і небо… усі стихії бачилися первісній людині божествами. та й рослини, і тварини, і птахи. це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. наприклад, моє ставлення до ластівок. я дуже люблю ластівок. приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. ластівки вже там. вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. у глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. там вони вигодовують своїх пташенят. жива природа дивовижна. а ще, я знаю, природа лікує. ті ж собаки і кішки. дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. не дарма ж нашими предками складені приказки: “кішка на хворе місце лягає”, “собака лизне – всі хвороби вилікує”. і як