Вдолгу не синтаксичний розбір речень: 1) більше жодного звуку не до неслось ,крім повівання пахучого вітру 2) я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези 3) ні птиць , а ні людей опрім ясної зірки в високосці 4) на відміну від зими, осінь не краде барви в дерев, а одягає їх у золоте,червоне й жовтогаряче.

- Привіт, Ярино!

- Привіт, Олеже!

- Чому ти запізнилась на перший урок? Це не дуже гарно з твоєї сторони.. Я так ніколи не роблю.

- Я незнаю як так сталось. Такого раніше ніколи не було.

- В першу чергу це неповага до вчителів!

- Згідна.. Але я й не думала що запізнюсь.

- Через що ти запізнилась?

- До ночі мусіла робити проект з хімії, тому й зранку було важко встати!

- Ну так, тут і правда важко виспатись та зранку встати.

- Буду тепер завчасно ставити будильник, щоб не проспати.

- Так, бо треба поважати оточуючих! А тим самим запізненням, ми проявляєм неповагу до них.

- Згідна з тобою, Олеже!

- До зустрічі тоді, Ярино! Не запізнюйся більше і будь пунктуальною.

- До зустрічі, Олеже! Я дуже постараюсь. Ти теж будь точним та пунктуальним!

Може бути Історія народної  вишивки на Україні  сягає  своїм  корінням  у  глибину віків. Дані рхеологічних розкопок та свідчення мандрівників  і літописців доводять, що вишивка як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою,  за  свідченням Геродота,  був прикрашений одяг  скіфів. На жаль пам’ятки української вишивки  збереглись лише  за останні кілька  століть.

Вишиванням  споконвіку  займались жінки,  які  з  покоління  в  покоління передавали найяскравіші  зразки орнаменту, кольору, техніки. Вишивки,  передаючи  характерні  ознаки  місцевості,  різняться  між  собою орнаментом, гамою кольорів. Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується  з чорним, біле  із багатоколірним малюнком.

Вишивкою оздоблювали рушники, жіночий  та чоловічий одяг. Особливої увагу надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів:  з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образ та накривали святий хліб на столі. Рушник є символом, який поєднує людину з  її предками, не дає забути свого роду. Українська вишивка — це  заповіт  далеких  і близьких предків, переданий нам  у  такій своєрідній мистецькій формі. А що ми передамо своїм дітям? Може так статися, що передавати буде нічого.

Збережімо ті надбання української культури, які ще можна зберегти!

Объяснение: