ІІ варіант
В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу
перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні.
В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є.
Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.
Прикладку вжито в реченні
А Матір Січ споконвіку радо зустрічає різних людей.
Б Хмарніючи, мов дитя, зносився думкою до Бога.
В Мовте, кошовий отамане, про що річ.
Г У грудні Петро Сагайдачний сповіщав про похід на бусурманські вежі.
Д Не знаю трагічнішої книжки від історії нашого народу.
В якому реченні є дієприкметниковий зворот
А Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале селище.
Б В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.
В Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.
Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.
Д Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і
холодків.
5. Прикладку вжито в реченні
А Кріпак, незграба, злидень, гайдамака... Чи це не ти?
Б ... А як спадуть, як рабства лід Протне нова зоря, Малюк і муж, і ветхий дід Кобзаря!
В Ось тобі яблуко червонобоке, Старший мій сину Микитко.
Г Катря Катрю видає, приданого не дає.
6. В якому реченні прикладка не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.
Б Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.
В Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене
випещене ледаче й капосне хлоп’я.
Г І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.
Д Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
7. Відокремлюється означення у всіх реченнях, окрім (деякі розділові знаки опущено)
А Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.
Б „Запам’ятайте, – говорив учитель, – Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка, що протікає поруч із вашим домом”.
В Картоплі по пояс густі непролазні.
Г Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.
Д Намита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.
8. Не відокремлюється означення в реченні (розділові знаки вилучено)
А Ганна з її охотою до роботи безпосередністю щирістю та привітністю теж якось одразу сподобалася своїм новим знайомим.
Б На голій відполірованій морозом до блиску шматині землі роз калачик.
В Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні.
Г Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
Д Наляканий громовицею тихенько заіржав кінь.
Текст і завдання до нього. Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.
Над самою водою стояла хатина, ще нижча і менша за інших. 2. Наполовину вросла в землю та покрита гострокінчатим дахом. 3. Стіни не вищі над чотири п’яді, виднілись лиш спереду та з боків, ззаду доходив критий дах аж до самої землі. 4. На вершку був отвір крізь який клубами добувався дим. 5. Посередині хати горів огонь та освічував блимаючим полум’ям темні, закопчені стіни. 6. Пообтикані мохом, вони світились пусткою. 7. На сволоку висів у багатій оправі довгий та широкий меч з ручкою у вигляді пташиної голови. 8. В кутку стояло декілька горшків, мішок борошна та кілька колод дерева.
9. Відокремлені означення є в реченні
А 1, 2 Б 3, 4 В 4, 5 Г 5, 6 Д 7, 8
10. Поширені однорідні члени речення є в реченні
А 1 Б 3 В 6 Г 7 Д 8
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні…
12. Однорідні члени речення є в реченні
А 1, 2, 3, 4, 5, 6 Б 1, 2, 4, 5, 6, 7 В 1, 2, 3, 5, 7, 8 Г 2, 3, 4, 5, 6, 7 Д 1, 3, 4, 5, 6, 8?
До другої особи однини належить займенники ти (однина) та ви (множина). Ці займенники вказують на особу чи осіб, до яких звертаються.
Ці займенники відмінюються за відмінками:
Н.в. ти ви
Р.в. тебе вас
Д.в. тобі вам
З.в. тебе вас
О.в. тобою вами
М.в. на тобі на вас
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.