Варіант 4 1. у виділених словах тексту охарактеризувати всі випадки акомодації голосних і приголосних. 2. проілюструвати на прикладах слів із тексту можливі позиції та історичні чергування голосних і приголосних. 3. виявити в тексті слова з асимілятивними і дисимілятивними змінами, спрощення приголосних фонем. дати повну характеристику явищам.

   Щоб дізнатись, який з фразеологізмів є антонімом (тим, що має протилежне значення) до фразеологізму стояти як пень, пропоную розтлумачити значення:

   стояти як пень ⇒ непорушно стояти, нікуди не йдучи. 
   А) стояти на власних ногах ⇒ бути незалежним.
   Б) стояти на краю безодні ⇒ мати загрозу. 
   В) сидіти склавши руки  ⇒ нічого не робити. 
   Г) бігти стрімголов ⇒ швидко бігти.
   Д) скрутити собі в`язи ⇒ покалічитися (або зазнати поразки).

   Отже, такі фразеологізми матимуть протилежне значення: стояти як пень - бігти стрімголов. ВІДПОВІДЬ Г. 

Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батиком з хати (Т. Шевченко).