ВАРІАНТ 11.До І відміни належать іменникиА рілля, листя, миша, дівчаБ стеля, козеня,
рідня, доброВ сад, зілля,
собака, прибиральницяГ кишеня, путь,
акторка, куркаД староста,
непосида, тараня, сосна 2.До ІІ відміни належать іменникиА маля, голуб,
путь, життяБ снігур,
Володимир, чоловік, коханийВ сонько, лікар,
слон, левеняГ папір, гарнізон,
Дніпро, земляД промисловість,
бізнесмен, виробник, інвестор 3. До ІІІ відміни належать іменникиА біль, перекладач,
власність, подорожБ посередник,
постачальник, прибутковість, відповідальністьВ вість, галузь,
доповідь, річГ зал, вальс,
продуктивність, пристаньД тато, коло,
хмарність, безтурботність 4. До ІV відміни
належать іменникиА маля, плем’я,
кошеня, цареняБ перепеля,
німкеня, обличчя, оленяВ малятко, збіжжя,
собача, мишеняГ пляшка, каченя,
вірменин, хазяїнД левеня, ігуменя,
туркеня, кроленя 5.Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка мають
іменникиА хміль, понеділок,
стіл, дипломатБ Крим, цукор,
гіпс, металВ озерце, інститут,
Буг, лідГ гай, рій, Мурчик,
поросяткоД град, бешкетник,
баран, Ленінград 6. Закінчення –а (-я) у формі родового відмінка мають
іменникиА бовдур, вовк,
чоловік, бояринБ сир, пісок, рій,
холопВ ніж, мороз, дощ,
зошитГ сукно, вапно,
кисень, ведмідьД серце, страх,
Шевченко, космонавт 7.Усі прикметники присвійні в рядкуА попередній,
завеликий, оптимальний куцийБ Марків,
Шевченків, Оленин, професорівВ студентський,
дитячий, материнський, чернігівськийГ аспірантський,
старостин, вовків, довгийД другів,
приятелів, Оленків, студентський8.Можна утворити ступені порівняння від усіх прикметниківА рідний, шкільний,
печальний, холоднийБ степовий,
будівельний, польовий, соннийВ солодкий,
кавказький, дощовий, слизькийГ чудовий,
морський, сестрин, швидкийД багатий, легкий,
гострий, добрий 9.Неправильно утворено всі форми ступенів порівняння
прикметників у рядкуА сумлінніший,
гірший, більш відповідальнийБ найбільш
переконливий, різкіший, здоровішийВ більш добріший,
самий високий, найбільш найкращийГ найбільш дурний,
солодший, найтоншийД найбагатший,
більш вузький, тяжчий 10.Особовий займенник є в реченніА Старий був
нервний та сердитий, та ще більше сердився од того, що в його од самого ранку й
рісочки не було в роті (І. Нечуй-Левицький)Б Сини почали знов
розмовлять (І. Нечуй-Левицький)В Проливаючи кров
свою, мій рід інакше думав про все (І. Багряний)Г Такі думки й такі
почуття товчуться в голові і в серці (І. Багряний)Д Цього погляду
Андрій ніколи не міг забути (І. Багряний) 11.Неозначений займенник є в реченніА Такого уговору не
було (Гр. Тютюнник)Б Очманілі від
тепла горобці прямо лізуть під ноги, так і хочеться накрити якого-небудь
картузом (Гр. Тютюнник)В Тільки виїхали на
Беєву гору, він зупинив підводу, щоб перевірити, чи нічого не забули (Гр.
Тютюнник)Г Цього вечора
вперше за весь час перебування в Харкові він не взявся за книжку (Гр. Тютюнник)Д В цей час
студенти заметушилися і стали бігти до дошки об’яв (Гр. Тютюнник) 12. Вказівний займенник є в реченніА За кілька хвилин
уже весь табір зморено спав, крім вартових під грибками (О. Гончар)Б Вчора в такий час
саме проходив тут санітарний ешелон (О. Гончар)В По всякому для
людей війна починалась… (О. Гончар)Г Таня співчутливо
дивиться на нього, на його зісохлу шию, на сорочечку його абияку, з одним
ґудзиком (О. Гончар)Д Через дрібницю
яку-небудь посваришся, а тоді ходиш, мучишся, катуєшся, готова руки на себе
накласти (О. Гончар) Всього : шість балів Достатній рівень 1.Записати кількісні
числівники разом з
іменниками в давальному й
орудному відмінках 18
(курча), 1/2 (година), 86 (пісня), 1/4 (аркуш), 29 (жінка).2. Утворити ступені порівняння прикметників: дужий, безпечна. Всього : дев’ять балів Високий рівень Виконати повний морфологічнй розбір
прикметника (за вибором) у реченні
Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.
Відомі всі висловлювання Олександра Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".
Такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням.
Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця.
Цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. Мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії Павла Тичини:
Усмішка в народу розцвітає.
Кожен каже: й я свій труд несу!
Відбудова! - труд переростає
у красу.
У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Але я гадаю, що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. Для цього людині потрібні розум і знання.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди і виноград"). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою.
Отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. І лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.