Варіант 1 1. Виділити речення, у якому підмет і присудок виражені інфінітивом.
АЯке глибоке щастя — жить... (М. Рильський).
Б Як важко все життя до себе йти. Дивитись в небо, чашею промите...
в Написати добру пісню щастя для поета і музиканта (Д. Павличко).
гТрактором орати — не лопатою копати (Нар. творч.).
2. Позначити речення з простим присудком.
АУкраїна — країна смутку і краси (С. Васильченко).
БПірат був пес-трудяга (О. Довженко).
в Липневий день почав палахкотіти на золотих банях собору (І. Багряний).
ГБуду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Ма
лишко).
3. Позначити рядок, у якому підмет виражений цілим реченням.
А «Божественним Санті» називали сучасника Рафаеля, який прожив не
довго.
4
2. Коли прийде літо, я поїду на море, але не надовго.
3. Дощ йшов усю ніч, так що зранку було так вокго, що треба було одягати чоботи, та було дуже волого.
4. Щоб довіряти людям - треба їх добре знати, і проводити з ними багато часу.
5. Я прислухався: у лісі було дуже тихо, бо перед цим пролунав гучний вистріл.
6. Я люблю ходити в ліс тоді, коли дерева зелніють та хвилюються зеленими хвилями; коли навколо стає спокій, який проникає у твою душу.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.