В. Розкажіть, що вам стало відомо про головних героїв твору. Підтверджувати 2. У пролозі автор використав прийом антитези для змалювання до with
суспільних станів - панського й селянського, як він и описуе? На юу Wiku,
середжує увагу в розповідь про селян? Відповідаючи, питуйте уривки,
3. У пролозі мову веде оповідач, яке його ставлення до зображуваного ми,
4. Цензор, який читав твір, заборонив «Допустити до друку, вступ, а таком. И
думи Остапа про те, що говорив йому дід, про свободу і про те, що потрін,
5. У пролозі та розділі автор кілька разів дорікае народу за його пасма
покору. Знайдіть і прочитайте чотири цитати на підтвердження ел и
7. Поясніть, з якою метою автор включив спогади Остапового раз про ми је
в. Прочитайте епізод, у якому описано мрії Остапа про майбутнє, А ЙОбу
9. Прочитайте портретні характеристики головних героїв твору, якими у мі
10. Для повісті притаманний психологізм у розкриті характерів герое, ки
клад, щоб передати душевний стан Остапа й Соломії перед розлуксо, а
вербою, але ім не говори
ПОМІРКУИТЕ
1. Поясніть, чому автор починає твір із прологу,
його система цінностей? Відповідаючи, спирайтеся на текст,
селянам скинути панське ярмо». Поясніть причини такої заборони,
Узагальніть, які настрої були серед українського селянства,
повідь цитатами,
у творі?
уяві постають Остапі Соломія?
змальовує картину мовчання;
Говорити мало — що скажеш кількома СЛОВами?.. Говорити ширше — не
що? Не полегша на серці, не одміниться доля...
У розділі І знайдіть і прочитайте два епізоди, у яких майстерно відтрено
психологічний стан Соломії,
11. Автор у творі може «стискати» або «розтягувати» Час. На прикладі прому
розділу І поясніть, у який б письменникові вдасться це зробити
12. «Дорогою ціною» мае яскраві ознаки пригодницького твору, які прийоми і
користав автор у розділі І для створення пригодницького сюжету? Навіть и
ознаки пригодницького твору. Відповідь перевірте в рубриці «Літератури
чий навігатор»,
Написання складних слів разом та через дефіс
Складні іменники
Разом
Через дефіс
утворені за до сполучного голосного о, е: чорнозем, зорепад, водогін
утворені з двох іменників без сполучних голосних: купівля-продаж, інтер-нетп-магазин, Вовчик-Братпчик, хліб-сіль
першою частиною яких є слова авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, мокро, мікро, моно, радіо, супер, стерео тощо: авіарейс, відеорепортаж, макроекономіка, радіопередача, супершоу
з першою частиною віце-, екс-, лейб-, альфа-, бета- максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-маркет
назви одиниць виміру: тонно-кілометр, людино-день
першою частиною яких є дієслово у формі наказового : горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене)
назви посад, професій, спеціальностей: прем’єр-міністр, генерал-майор
першою частиною яких є числівник, записаний словом: п’ятикласник, сторіччя
прикладки, що стоять після пояснюваного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб)
з першою частиною niв-, напів-, полу-: пів’яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок
прикладки — видові назви, які стоять перед пояснюваним словом: Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора
власні назви з частиною niв-: niв-Києва, niв-Японії
Складні прикметники
Разом
Через дефіс
утворені від залежних між собою слів (між ними не можна вставити сполучника і): східнослов’янський (східні слов’яни), лівобережний (лівий берег), теплолюбний (любить тепло)
утворені від незалежних між собою слів (між ними можна вставити сполучник і): мовно-літературний (мовний і літературний), валютно-фінансовий (валютний і фінансовий)
до складу яких входять слова мало-, багато-, ново-, старо-, давньо-, нижньо-, верхньо- тощо: багатоканальний, староукраїнський
назви відтінків кольору, смаку та поєдна-ня кольорів: темно-зелений, кисло-солоний, червоно-чорний (але жовтогарячий, червоногарячий, золотогарячий)
першою частиною яких є числівник, записаний словом: семиденний, двадцятирічний
першою частиною яких є числівник, записаний цифрами: 50-річний, 2-гігабайтний
назви проміжних частин світу: південно-східний, північно-західний
з першою частиною військово-, воєнно-:
військово-спортивний, воєнно-стратегій-ний (але військовополонений, військовозобов’язаний — прикметники, що стали іменниками)
Зверніть увагу! Прикметники, утворені від складних іменників, пишуться так, як відповідні іменники: лісостеп — лісостеповий, Івано-Франківськ — івано-франківський, але іванофранківець.
Треба відрізняти складні прикметники та словосполучення, утворені з прислівника та прикметника (дієприкметника): чітко окреслений, цілком правильний (прислівник у таких випадках логічно наголошений і виступає членом речення).
Запам’ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний.
Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пишуться разом: інтерконтинентальний, контрудар (алеконтр-адмірал).
Объяснение:
кожне по різному
Зав’язало мову. — Хтось утратив здатність говорити.
2. Позакладало вуха. — У когось пропав слух, він не чує; хтось навмисно не хоче чути про щось.
3. Похололо на душі. — Стало страшко, моторошно, боязко від сильного хвилювання, переляку.
4. Памороки забило. — Притупляти розум, затуманювати свідомість; позбавляти кого-небудь розуму, притомності; дурманити, п’янити (про пахощі і т. ін.).
5. Мов язиком злизало. — Щось (хтось) безслідно зникло, пропало.
6. Замакітрилося в голові. — У кого-небудь виник стан запаморочення; позбавили здатності адекватно сприймати інформацію, нормально мислити.
7. Мов у жар кинуло. — 1. Хто-небудь червоніє від ніяковості, сором’язливості. 2. Хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває.
8. Запахло смаленим. — Кому-небудь загрожує або чекає когось небезпека.Аж животи попідтягало. — Дуже хочеться їсти, зголодніти.
Увага! У поданих реченнях присудки виражені безособовими дієсловами. У них не можна визначити особу. Ці слова означають фізичний або психічний стан людини, тобто називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи.У поданих реченнях присудки виражені безособовими дієсловами. У них не можна визначити особу. Ці слова означають фізичний або психічний стан людини, тобто називають дію, яка виконується сама собою, без участі