Відредагуйте тексти і визначте типи помилок Якісний мед можна зберігати тривалий час. У Єгипті під час розкопок гробниць фараонів були знайдені посудини з медом, зовсім не втратившим своїх власних властивостей. Однак таке можливе лише при умові правильного зберігання. Краще всього зберігати мед в глиняній або в скляній посудині, або в дерев'яній – з вільх, з лип, з осик, з тополь. Не можна зберігати мед у алюмінієвій або у цинковій посудині. Поєднуючись з .алюмінієм, медом набуваються негативні якості: ослаблення функції нирок, зниження пам'яті, збільшення ризику захворіти атеросклерозом судин головного мозку. У цинковій посуді мед швидко темніє: цинк утворює з органічними кислотами меду шкідливі сполуки, руйнуючі вітаміни. .
Оптимальна температура для зберігання меду – 5 – 10 градусів тепла. При більш вищій температурі дріжджові грибки, присутні в меді, викликають бродіння.
Купувати мед краще всього в людини, якій ви довіряєте. Виробниками і продавцями меду сьогодні досягнуто великого успіху, фальсифікуючи його. Такий продукт жодної цілющої властивості вже не має. Умілу фальсифікацію можна розрізнити у спеціалізованій лабораторії, однак є кілька рецептів домашнього застосування, за котрими можна визначити більш грубішу підробку.
Наприклад, можна положити у майонезну баночку 1 чайну ложку меду, додати дистилірованої води і З – 4 краплі столового оцту. Якщо рідина «закипить», значить в мед підмішана крейда.
Фальсифікація цукром визначається, додавши до 5 – 10-процентного розчину меду трохи ляпісу. При наявності цукру випаде білий осад.
Часто у мед підмішують сипучі речовини чи патоку. З метою виявлення цих домішок у банку об'ємом півлітра треба положити столову ложку меду і додати дистиліровану воду. Коли мед повністю розчиниться, домішки або спливуть на поверхню, або випадуть в осад. Самим найпростішим являється слідуючий. Потрібно затримати мед в роті на кілька секунд. Якщо в очних пазухах й носі не відчувається легке пощипування, то продукт є у кращому разі просто солодощами без бактерицидних властивостей.
Буду очень благодарна!!
2.Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють(уникай, виправдовують, схвалюють-однор.присудки).
3.Сотні літ нас розпинали, та не побороли, бо не вмерла Україна і не вмре ніколи(1.розпинали, не побороли;2.Україна не вмерла, не вмре).
4.Вночі несподівано задув північний вітер, небо скоро затяглося хмарами(1.вітер задув;2.небо затяглося).
5.Довго співали дівчата і довго гуляли хлопці.(1.дівчата співали;2.хлопці гуляли).
Науковий керівник Дєвицька Наталія Миколаївна, вчитель української мови та літератури вищої категоріїНевмируще джерелоНе можна собі уявити дівчину або працьовиту людину, що не співають гарних народних пісень.Пишучи фольклорні твори, люди відображають в них своє життя, любов до рідної землі і взагалі, всі вияви людської душі. Михайло Васильович Гоголь дуже точно висловився про значення народної поетичної творчості: "Пісні малоросійські - казав він, - можуть с повним правом називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і завжди вірні тодішній хвильки й тодішньому стану почуттів…"Ліричні жанри дуже широко розвинулися в українському фольклорі і, так як пісні мають багато різних тем, то в зв'язку з цим вони поділяються начеб то на групи або жанри. Ще в давнину, як вважають вчені, коли у наших предків засобом спілкування були незрозумілі для нас вигуки, в основному вони користувалися ними для полегшення праці і об'єднання спільної сили в один трудовий рух. Згодом з вигуків почала утворюватися мова, в зв'язку з чим пісні ставали багатшими та мелодійними. І нарешті пісні почали набувати самостійності і ставати частиною усної народної творчості.До лірики - частини фольклору можна віднести обрядові пісні, пісні родинного ухилу і т.д.Найбільші групи, на які поділяється лірика є родинно-побутові пісні, трудові та календарно-обрядові пісні.У родинно-побутових піснях оспівується життя в родині, відносини між членами сім'ї і т.д. часто можна почути дуже розповсюджені пісні про кохання, які теж відносяться до родинно-побутових пісень. Основними їх героями є батьки та діти, коханий і кохана, свекруха та невістка, тощо. Наприклад пісня "А я в батька росла":А я в батька росла,
Одиниця була,
Мене мати не жаліла -
Взяла, заміж віддала.
Віддала мене мати
У чужу стороні,
Між велику сім'ю.
А чужа сторона
І без вітру шумить, -
Чужий батько, чужа мати
І не б'ють, то болить.Соціально-побутові пісні оспівують в собі стосунки між людьми різних в суспільства, а також - життя громадян. Соціально-побутові пісні, як і всі пісні українського фольклору, дуже різнобарвні та соковиті, так як сюди входять чумацькі пісні, рекрутські та солдатські, кріпацькі, козацькі, бурлацькі і наймитські та стрілецькі пісні.Взагалі, лірика є дуже багата на народні пісні, які в свою чергу є значною частиною набутків українського народу.І ніщо не може скоротити це дивне диво народу - пісню, що таїть в собі стільки вчасної сили!Минають віки, змінюються правителі, потрясають світ ніщивні війни та голодомори, і взагалі, багато що приходить нового та сучасного, а народна пісня завжди залишається і проносить через усі злигодні та незгоди свою красу, свою нев'янучу молодість.І я вважаю, що українська пісня найкраща, найпрекрасніша з усіх народних пісень світу!