Відредагуйте речення, забравши зайві коми чи ставлячи їх там, де потрібно. Пригадайте слова, які ніколи не бувають вставними, і те, що вставні слова ніколи не відповідають на запитання. Запишіть речення з правильною пунктуацією. 1. Говорив я англійською, яку тут добре розуміли, навіть, продавці в магазині (І. Роздобудько). 2. По-перше завидна Вовкулака міг тут ускочити в яку завгодно халепу, а по-друге він, нічний вояка, не любив робити вдень того, що можна зробити вночі (В. Шкляр) 3. Усе, здається, мені, що серед цієї заклятої тиші нагло щось блисне і вдарить, як грім (Турянський) 4. Я беру ковдру і виходжу з хати. І одразу занурююсь у густу й навіть здається липучу темряву. (В. Нестайко) 5. Нога була ціла, не пошкоджена, але видно боліла чи затерпла, бо незнайомець довгенько, кривлячись, притупцював нею (Малик). 6. Все навколо казкою, здається. 7. То невже ти ще й досі не знаєш, що любов, може, гори звернуть.
Будь ласка до іть!

Відповідь:

щастя - [шчаст’а]

5 букв, 5 звуків

2 склади: [шчаc] - наголошений, відкритий

                [т’а] - ненаголошений, відкритий

щ - [ш] — приголосний,твердий,глухий, шиплячий, передньоязиковий,альвеолярний,фрикатив

|  [ч] — приголосний, твердий, глухий,передньоязиковий,альвеолярний, африкат

а -  [а] — голосний, наголошений, неогублений, низьке підняття, задній ряд

с - [с] — приголосний, твердий, глухий, свистячий  передньоязиковий, зубний,фрикатив

т - т’] — приголосний, м’який, глухий,  передньоязиковий, зубний, ротовий,

я -[а]  —голосний, ненаголошений, неогублений, низьке підняття, задній ряд

Пояснення:

Там, де буква щ. Від неї треба провести дві рисочки: до звуку [ш] і [ч] , бо одна літера виражає два звуки. Я написала повний розбір — для 10-11 класу. Якщо ти в середній школі, пише тільки те, що не виділено курсивом.

Будь ласка, постав корону біля відповіді. Бо їх дуже важко збирати, і вони зникають за місяць, не можу набрати 25 штук. Дякую.

Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати.