Відредагуйте речення та словосполучення, правильні варіанти
запишіть у зошити.
Урок розпочнеться в 13 годин.
Мені повезло: не визивали до дошки.
Дошку вимили чистою тряпкою.
Самий кращий малюнок.
Хрустальний світильник.
Я не получаю газет.
Земельний часток.
Грошовий перевод.
Велика ярмарка.
По місцю роботи.
Мішати спілкуватися.
Об’явити приказ.
Відноситися сумлінно.
Бувший директор.
Хочу сказати слідуюче.
Запущений хворий.
Поступати по закону.
Приймати участь.
Повістка прийшла по пошті.
Попадати в скрутне становище.
Дякую Вас.
По за Оцінки по історії.
Інженер по техніці безпеки.
Здавати екзамени.
Рішитися на поступок.

-Привет Вася!

-Привет Семён!

-Как дела?

-Хорошо

-Что с тобой происходило за неделю?

-У понедельник я купил бабушке лекарство.

У вторник я сходил в магазин и купил продукты бабушке.

У среду маме приготовить обед.

У четверг другу с домашним заданием.

У пятницу накормил собаку.

У субботу пас гусей.

У воскресенье погулял с собакой.

-Класс.

-А что ты Вася делал неделю?

-У понедельник накормил кота.

У вторник купил дедушке лекарство.

У среду бабушке приготовить ужин.

У четверг посуду помыл

У пятницу помыл машину мамину.

У субботу маме с уборкой.

У воскресенье сходил по продукты.

-Прикольно

-О смотри там тети кошелек упал.

-Вижу,пошли

-Давай бежим

-Вот держите кошелек

мальчики

-Нет за что

-Пока Вася!

-Пока Семён!

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. А це неможливо без опанування чинних мовних норм.

Сучасна українська мова – мова нормована. Нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку.

Норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розглядаються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. Нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. Норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. У мовленні важливо дотримуватися таких норм:

• орфоепічних: правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження;

• акцентуаційних: правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики;

• орфографічних: правильне написання слів та їхніх частин;

• лексичних: правильне використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей;

• фразеологічних: правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання;

• морфологічних: правила утворення граматичних форм різних частин мови;

• синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин;

• пунктуаційних: правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні;

• стилістичних: правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.

Объяснение: