Свято водохреща завершує різдв'яно-новорічні свята. У язичницькі часи святкувався день народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов'ян збереглося особливе ставлення до води у цей день. Ще у древньому Києві щороку на Водохреще до Дніпра сходилося майже все населення як на велике свято - освячення води, а найспритніші юнаки прагнули неодмінно скупатися одразу після дійсва. Для християн Водохреще - це свято Хрещення Ісуса Христа. Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти йому до людей зі своєю наукою, він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від нього. У церквах у цей день святять воду, яка набуває цілющих властивостей. Напередодні Водохреща святкується "Голодна кутя", або другий Святвечір. увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують.. Сідають вечеряти, коли вже засяє зоря.На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.
Гуманність у наші часи стала рідким явищем. Дехто з людей навіть не знає, що означає це слово. Взагалі в перекладі з латини гуманність означає людяність, тобто вміння поважати і визнавати цінності людства, гідність кожної особистості.Щоб пересвідчитися в тому, що сучасне суспільство дуже далеке від гуманності, варто просто проїхатися у громадському транспорті в «годину пік», коли втомлені й агресивно налаштовані один проти одного пасажири ладні побитися через вільне місце.У такі моменти починає здаватися, що така риса характеру, як гуманність, лише красива вигадка, та, на щастя, це не так. У світі й досі залишилися особи, які здатні безкорисливо жертвувати чимось заради суспільства, які здатні поважати і любити не тільки близьких, а й незнайомих людей.Наприклад, гуманною, на мою думку, можна назвати відому акторку Анжеліну Джолі, яка виконує обов’язки Посла доброї волі ООН і дійсно турбується про дітей-сиріт, жертвує великі кошти на їх утримання і навіть усиновила кількох малят.Тема гуманності широко відображена у світовій літературі. Наприклад, в оповіданні М. Горького «Данко» головний герой вириває своє серце з грудей для того, щоб освітити шлях людям. Також проблему людяності підняв у своєму безсмертному творі «Фауст» геніальний німецький письменник Гете. Він показав, що людина стає насправді щасливою лише тоді, коли присвячує себе праці на користь інших.Отже, я вважаю, що гуманність — це надзвичайно рідкісний дар, який треба берегти бо, маючи його, людина дійсно стає Людиною.Гуманність — це шанобливе, доброзичливе, співчутливе ставлення до людей, вміння бути стриманим в оцінці їхніх вчинків.Розвиток гуманізму сягає своїм корінням часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те, що людину треба поважати та цінувати такою, яка вона є. В наш час ці ідеї через засоби масової інформації широко пропагандують і політики, і зірки.Гуманність, перш за все, передбачає поблажливе ставлення до проступків оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Навіть злочинці мають право на другий шанс, право спокутувати власну провину. Тому, я вважаю, що відміна смертної кари стала ще одним кроком на шляху розвитку гуманного суспільства.Синонімом гуманності є людяність, тобто здатність співчувати та допомагати оточуючим. У міжнародному масштабі цей аспект проявився після Чорнобильської катастрофи. Тоді Куба абсолютно безкоштовно організувала спеціальні табори для лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали в результаті тієї страшної аварії.Важливою і наш час є пропаганда гуманного ставлення до ВІЛ-інфікованих, бо суспільство через недостатню поінформованість про цю хворобу просто відвертається від таких людей.Повага до національних і загальнолюдських традицій і цінностей теж є складовою гуманності. Наприклад у поемі І. Котляревського «Енеїда» сказано, що під час війни між туром та Енеєм за їх взаємною домовленістю бої на деякий час припиняли, аби кожен народ міг достойно поховати загиблих воїнів.Отже, гуманність — це, перш за все, взаємоповага та людяне ставлення одне до одного. А без цього неможливо збудувати високоморальне суспільство та міцну державу.
У язичницькі часи святкувався день народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов'ян збереглося особливе ставлення до води у цей день. Ще у древньому Києві щороку на Водохреще до Дніпра сходилося майже все населення як на велике свято - освячення води, а найспритніші юнаки прагнули неодмінно скупатися одразу після дійсва.
Для християн Водохреще - це свято Хрещення Ісуса Христа. Коли Ісусові виповнилось тридцять років і настав час вийти йому до людей зі своєю наукою, він із Галілеї прийшов на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від нього.
У церквах у цей день святять воду, яка набуває цілющих властивостей.
Напередодні Водохреща святкується "Голодна кутя", або другий Святвечір.
увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують.. Сідають вечеряти, коли вже засяє зоря.На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.