. Відредагуйте поданий нижче зразок автобіографії військовослужбовця.
АВТОБІОГРАФІЯ
Я, Колесніченко Дмитро Леонідович, народився 28 січня 2002 року в м. Лозова. Громадянин України. У 2008 році пішов до першого класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 м. Лозова. У 2019 році поступив до Харківського Національного Університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Військове звання «солдат».
Неодружений.
СКЛАД СІМ’Ї
Батько: Колесніченко Леонід Іванович, народився 07.09.1979 року в м. Лозова Харківської області, громадянин України. Водій КП «Лозова-сервіс».
Мати: Колесніченко Світлана Миколаївна, народилася 18.09.1974 року в м. Лозова Харківської області, громадянка України. Касир супермаркету АТБ.
Батьки мешкають за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Байдукова, буд. 5, кв. 3.
Я та мої близькі родичі до кримінальної відповідальності не притягувалися. Родичів, які мешкають за кордоном, не маю.
солдат Д.Л. КОЛЕСНІЧЕНКО 23.02.2020
Яким повинен бути справжній друг? На мою думку, cправжній друг – це той, кому ми безмежно довіряємо. Справжній друг – це той, хто завжди поруч, особливо у час, коли потрібна підтримка. Зі справжнім другом завжди можна порозумітися навіть тоді, коли ставлення до чогось зовсім різні. Справжні друзі завжди знайдуть шлях до примирення. Їм разом цікаво, вони мають спільні інтереси, захоплення, навіть риси характеру. Справжня дружба, на моє переконання, передбачає щирість і відвертість, вірність і чуйність, уміння співпереживати і до прагнення зрозуміти один одного.
Щасливий той у кого є не просто друзі, а хто має справжнього друга.
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!