Сад наш на визначному, історичному, місці. За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші предки собі місце для табору. Уже тоді, кілька століть тому, вони розумілися на тактиці та стратегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Роман Романович, запевняє, що саме тут, на нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету.
Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей. А ще пізніше, під час копання льохів для вина, знайшли ми й самого хазяїна Січі - запорожця.
Я, Микита Братусь, від них походжу. У глибині серця ношу переконаність, що листа турецькому султану було написано не без прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які в мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коли дивлюся я на тих мальованих запорожців, що стоять собі, з’юрмившись довкола писаря, і від душі регочуть, то почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами.
1. До якої форми дієслова належать слова?
Заготовлений, вирішений, зшитий.
Г дієприслівники минулого часу.
2. Прислівниками є всі слова в рядку:
Г ледве, красиво, учора.
3. У якому рядку не з усіма словами написано правильно?
В не зникла, некрасивий, ненаписаний учнем твір;
4. Виділене слово є сполучником, його слід писати разом у реченні:
В Учень розповів товаришам про/те, як відпочивав улітку.
5. Одну літеру н слід писати в усіх словах у рядку:
Г страше..о, пісе..ий, ра..ій.
6. Не з усіма дієприслівниками слід писати разом у рядку:
Г не/добачаючи, не/просячи;
7. З формою іменника в родовому відмінку вжито прийменник у рядку:
В поза нормою;
8. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:
Б по/українськи, казна/коли, з/краю/в/край;
9. У якому рядку всі прислівники слід писати разом?
Г до/пізна, по/моєму, на/певно.
10. Прийменник у слід ужити в рядку:
В підтримати (в, у) хвилюючий момент;
Объяснение:
МОЇ ПРАЩУРИ
Сад наш на визначному, історичному, місці. За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші предки собі місце для табору. Уже тоді, кілька століть тому, вони розумілися на тактиці та стратегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Роман Романович, запевняє, що саме тут, на нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету.
Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей. А ще пізніше, під час копання льохів для вина, знайшли ми й самого хазяїна Січі - запорожця.
Я, Микита Братусь, від них походжу. У глибині серця ношу переконаність, що листа турецькому султану було написано не без прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які в мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коли дивлюся я на тих мальованих запорожців, що стоять собі, з’юрмившись довкола писаря, і від душі регочуть, то почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами.