В первых строчках своего письма, хочу поблагодарить Вас, за тот труд, веру в нас и терпение, заботу и внимание, которое было вложено за все эти годы Вам за то, что были для нас не только учителем русского языка и зарубежной литературы, классным руководителем, но и настоящей второй мамой. Иногда даже наши мамы не знали всех тайн и секретов, которые Вам мы доверить могли. Конечно, мы не всегда Вас понимали. Иногда сердились на то, что делают замечания, советуют или объясняют, нам тогда казалось, что мы уже взрослые. Только со временем, мы можем признаться в первую очередь себе, что часто были не правы. И только сейчас смогли оценить весь ваш труд и вклад в каждого из нас.
Людину може оточувати незліченна кількість людей. Це і ті люди, що живуть з нею під одним дахом, і ті з якими вона вчиться або працює, ті, з якими людина контактує в той чи інший час. Але навіть якщо поруч із людиною постійно знаходиться ця величезна кількість людей, в душі вона все одно може бути самотньою. Адже не завжди люди, що оточують тебе, можуть зрозуміти твої почуття або усвідомити твій біль. Не завжди люди, що оточують тебе, можуть поставити себе на твоє місце. У нашому сучасному світі більшість людей - егоїсти, які не хочуть навіть спробувати зрозуміти когось, окрім себе. Вони думають більше про власне благополуччя, ніж про потреби своїх близьких. Ось тому на Землі так багато самотніх людей.
Таким відчув себе і Маленький принц з одноіменного роману Антуана де Сент-Екзюпері. Він дуже багато подорожував і бачив різних людей: короля, шанолюба, п'яницю, ділка, ліхтарника, географа. Він зрозумів, що дорослі - досить дивні люди. Але він їх не розумів, як і вони його. Тобто йому було самотньо серед інших людей. Він покидав планети розчарованим, не знайшовши пітримки та розуміння.
Серед людей теж буває самотньо. Але лише пізнавши всю біль самотності, ти будеш по-справжньому дорожити тими, кого зумієш «приручити».
Здравствуйте дорогая (как звать уч)!
В первых строчках своего письма, хочу поблагодарить Вас, за тот труд, веру в нас и терпение, заботу и внимание, которое было вложено за все эти годы Вам за то, что были для нас не только учителем русского языка и зарубежной литературы, классным руководителем, но и настоящей второй мамой. Иногда даже наши мамы не знали всех тайн и секретов, которые Вам мы доверить могли. Конечно, мы не всегда Вас понимали. Иногда сердились на то, что делают замечания, советуют или объясняют, нам тогда казалось, что мы уже взрослые. Только со временем, мы можем признаться в первую очередь себе, что часто были не правы. И только сейчас смогли оценить весь ваш труд и вклад в каждого из нас.
Объяснение:
Серед людей також самотньо
Людину може оточувати незліченна кількість людей. Це і ті люди, що живуть з нею під одним дахом, і ті з якими вона вчиться або працює, ті, з якими людина контактує в той чи інший час. Але навіть якщо поруч із людиною постійно знаходиться ця величезна кількість людей, в душі вона все одно може бути самотньою. Адже не завжди люди, що оточують тебе, можуть зрозуміти твої почуття або усвідомити твій біль. Не завжди люди, що оточують тебе, можуть поставити себе на твоє місце. У нашому сучасному світі більшість людей - егоїсти, які не хочуть навіть спробувати зрозуміти когось, окрім себе. Вони думають більше про власне благополуччя, ніж про потреби своїх близьких. Ось тому на Землі так багато самотніх людей.
Таким відчув себе і Маленький принц з одноіменного роману Антуана де Сент-Екзюпері. Він дуже багато подорожував і бачив різних людей: короля, шанолюба, п'яницю, ділка, ліхтарника, географа. Він зрозумів, що дорослі - досить дивні люди. Але він їх не розумів, як і вони його. Тобто йому було самотньо серед інших людей. Він покидав планети розчарованим, не знайшовши пітримки та розуміння.
Серед людей теж буває самотньо. Але лише пізнавши всю біль самотності, ти будеш по-справжньому дорожити тими, кого зумієш «приручити».